Церква Святих Апостолів Петра і Павла () — пам'ятка архітектури XVII—XVIII століть, колишній єзуїтський костел. Разом з монастирем був центром Бобруйської єзуїтської резиденції.

Історія

Заснований у 1615 на фонд бобруйського старости Петра Тризни. У 1625 костел був переданий єзуїтам. Серед архітекторів храму відомі Владислав Дягілевич (1699—1700), Казимир Мацеляковський (1735—1736), Фома Жабровський (1746), Габріель Ленкевич (1747—1748) і Франтішек Карава (1757—1758). Відомо також про участь у будівництві в 1732—1747 муляра Якуба Руофа.

При будівництві в XIX столітті Бобруйської фортеці вежі костелу були знищені, а сам він був корінним чином перебудований під цейхгауз. У 1885 році костел додатково постраждав від пожежі. За радянських часів в будівлі храму була гауптвахта.

ДухівництвоЦерква Святих Апостолів Петра і Павла та колишній єзуїтський костел http://sviatynia.by/kastsyol-svyatyh-apostalau-pyatra-i-paula-i-byly-ezuitski-kastsyol/

1630 р. до 1633 р. був святий Андрій Боболя 1632 р. Якуб Брент і Станіслав Ольшевський, а також вчителі — семінаристи Ян Прушинський і Симон Дембовський. 1633 р. до 1637 р. Бобруйську єзуїтську резиденцію очолював батько Мартін Ридевськіх 1755 р. Бобруйським деканом і, напевно, настоятелем був ксьондз Юзеф Кричським. У другій половині 1760-х років настоятелем приходу був Станіслав Богуш-Сестранцевич — майбутній митрополит, архієпископ Могилевської архиєпархії. 1789 р. настоятель Іоанн Гриневич. Також у цей час в приході працював священник Георгій Адамович. 1818—1821 рр. віце — настоятелем був ксьондз Страківський. 1843 настоятель Варфоломій Вісньовський OP, вікарій при ньому був ксьондз Юзеф БуткевичDIRECTORIUM OFFICII DIVINI Pro Dioecesi Mincensi in Annum Domini 1843 HIERARCHIA ROMANO-in IMPERIO CATHOLICA ROSSIACO http://www.petergen.com/bovkalo/sp/minsk1843.html з кінця 1840-х років до липня 1859 р. настоятелем і бобруйським деканом був ксьондз Казимир Шишко 1874 р. вікарій ксьондз Климент Трашчевський. У 1870-х роках в приході працювали такі священики: Вінсент Бабицький, Віктор Анджаєвський, Кипріян Жабровський, Адольф Пласковицький, Бонавентура Лавринович, Іван Римович і Ярослав Росинський. У 1890-х рр. вікарій ксьондз Ільдефонс Романовський 1898 р. ксьондз Міхал Олехнович 1898—1901 тимчасовий адміністратор о. Олександр Плятнір Directorium Divini officii et Missarum pro Archidioecesi Mohiloviensi nec non pro Dioecesi Minscensi in annum domini 1901 https://pamizrek.blogspot.com/2018/10/directorium-divini-officii-et-missarum.html . 1901 р. адміністратор ксьондз Ян Красовський

Архітектура

Костел був побудований у стилі бароко. Мав вигляд тринефної базиліки без трансепта, мав дві вежі, на одній з яких був годинник з боєм, а на іншій — математичний компас. Вежі розділилися на три яруси, між верхніми четвірками містився фігурний фронтон з валютами. Пресбітерій мав напівкругле завершення, з боків віми розташовувалися дві симетричні сакристії.

Усередині нефи були перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками на здвоєних попружних арках, яким на фасадах відповідали здвоєні пілястри, в чому можна бачити ознаку пізнього бароко. При вході розміщувався «хор кам'яний на 2 філярії зі сходами з обох сторін». Невеликі хори розташовувалися також над сакристіями. Головний автор, який включав 8 пізньобарокових скульптур святих (в тому числі скульптури Святих Ігнатія, Бергіяша, Ксаверія, Станіслава), 6 бічних авторів, амвон, усю сакральну начинку інтер'єру були дерев'яними й були зроблені майстрами Йосипом Шилом та Антоном Мартиновським. На стінах був фресковий живопис, а серед ікон перебували сарматські данатарські портрети короля Сигізмунда Вази та Петра Тризни.

Посилання

Інфармацыя на сайце Рымска-каталіцкай парафіі Беззаганнага Зачацця Найсвяцейшай Дзевы Марыі ў Бабруйску Тамара Габрусь. Наша «езуіцкае» барока.

Література

Габрусь Т. В. Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. Мн.: Ураджай, 2001.— 287 с.: іл. ISBN 985-04-0499-X, с. 158—159.