Сау́дівська Ара́вія, офіційна назва Королі́вство Сау́дівська Ара́вія () — найбільша за площею (близько 2 150 000 км2) арабська держава Передньої Азії, займає більшу частину Аравійського півострова і є другою за площею після Алжиру країною Арабського світу. Межує з Йорданією, Іраком на півночі, з Кувейтом на північному сході, Катаром, Бахрейном та Об'єднаними Арабськими Еміратами на сході, з Оманом на південному сході і з Єменом на півдні. Це єдина країна, що водночас має берегову лінію уздовж Червоного моря та Перської затоки і більшу частину території якої займає посушлива безплідна пустеля.

Територія сучасної Саудівської Аравії складається з чотирьох колись окремих регіонів: Хіджаз на узбережжі Червоного моря, Неджд у центральній частині півострова, а також частин Ель-Хаса на узбережжі Перської затоки і Асір на південному заході. Королівство засноване 1932 року Ібн-Саудом. Він об'єднав чотири регіони в одну державу шляхом низки завоювань, починаючи із захоплення Ер-Ріяда в 1902 році, прабатьківщини його родини, Саудитів. З того часу країна є абсолютною монархією і керується з дотриманням ісламських традицій. Ваххабізм проголошено «панівною особливістю Саудівської культури»Tripp, Culture Shock, 2003: p.14Malbouisson, p. 23. Саудівську Аравію іноді називають «Країною Двох Святих Мечетей», маючи на увазі Мечеть аль-Харам (у Мецці) та Аль-Масджід Аль-Набауї (в Медині), два найсвятіші місця в Ісламі. Кількість населення королівства становить 28 700 000 осіб, з них 20 млн є його громадянами і 8 млн — іноземці«Saudi Arabia profile — Key facts». BBC News. 23 May 2013.

Саудівська Аравія є другим у світі виробником і першим експортером нафти, а також контролює другі у світі за об'ємами запаси нафтиhttp://www.eia.gov/countries/index.cfm?view=production. Спираючись на поклади викопних видів палива, королівство класифікують як економіку з високим рівнем доходів, з високим індексом людського розвитку, вона є єдиною арабською країною, що має членство у Великій двадцятці. Однак країна має найменш диверсифіковану економіку серед усіх держав-членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. У країні встановлений авторитарний режим, тому міжнародна організація Freedom House оцінює її як «Не вільна». Саудівська Аравія посідає четверте місце у світі за розміром військових витратThe Military Balance 2014: Top 15 Defence Budgets 2013 (IISS) і, за свідченнями SIPRI, є другим у світі імпортером зброї. Саудівська Аравія вважається регіональною силою. У додаток до  РСАДПЗ, країна є активним членом Організації ісламського співробітництва, ОПЕК і Ліги арабських держав .

Походження назви Назва країни походить від династії Саудитів.

Природа

Країна розташована на Аравійському півострові, що простягнувся від Червоного моря до Перської затоки. Сухопутні кордони — 4415 км. Прикордонні країни: Ірак 814 км, Йорданія 728 км, Кувейт 222 км, Оман 676 км, Катар 60 км, ОАЕ 457 км, Ємен 1458 км. Берегова лінія — 2640 км. Морські претензії — безперервна зона становить 33 км від узбережжя, територіальні води — 22 км від узбережжя. Крайні висоти: найнижча точка — Перська затока 0 м, найвища точка — близько 3133 м Джебель Севда (Jabal Sawda). Землекористування (у відсотках усієї території): орна земля — 2 %, пасовища — 56 %, ліси і лісиста місцевість — 1 %, піски та інше — 41 %. Зрошувані землі — 4350 км² (дані станом на 1993 рік)

Географічне положення Саудівська Аравія розташована на найбільшому у світі Аравійському півострові і займає приблизно 80 % його площі. Оскільки Королівство розкинулось на узбережжі Перської затоки і Червоного моря, воно має дуже вигідне економіко-географічне положення. На півночі країна межує з Йорданією та Іраком, на північному сході — з Кувейтом, острівним Бахрейном (по морю), Катаром та Об'єднаними Арабськими Еміратами, а на півдні з Оманом і Єменом.

Клімат Клімат тропічний, на півночі — субтропічний. Літо в Саудівській Аравії тривале, спекотне і посушливе, з середньою температурою +30 °С, в зимові місяці вона опускається до +12 °С. Річна кількість опадів не перевищує 100 мм.

Рельєф Велика частина країни — обширне пустельне плато (висота від 300–600 м на сході до 1520 м), слабо розділене сухими руслами річок (ваді). У північній і центральній частині країни лежать найбільші піщані пустелі: Великий Нефуд і Малий Нефуд, відомі своїми червоними пісками. Загальна площа пустель сягає приблизно 1 млн км². Морські береги переважно низькі піщані.

Гідрографія Майже вся Саудівська Аравія не має постійних річок або водних джерел, тимчасові потоки утворюються тільки після інтенсивних дощів. Особливо рясні вони на сході країни в Ель-Хасі, де багато джерел, що зрошують оази. Ґрунтові води часто підступають близько до поверхні й під руслами пересохлих рік — ваді. Проблему водопостачання розв'язують розвитком підприємств з опріснення морської води, створенням глибоких колодязів та артезіанських свердловин.

У Східній Аравії і в Джебель Тувайк (Jabal Tuwayq) артезіанських свердловин і джерел багато. В Ель-Хасі (Al Ahsa) створено ряд великих, глибоких водозаборів, які постійно поповнюються з артезіанських джерел, з пластів підземних вод зі східного вододілу Джебель Тувайк. Такі джерела і колодязі — основа для іригаційних систем у місцевих оазах. У районах Хіджаз (Hijaz) і Асір (Asir) колодязі завжди повні та наявна значна кількість джерел, які часто трапляються в гірських районах. У районах Неджд (Najd) і в великій пустелі води набагато менше і її джерела розкидані на великій площі.

Сучасні технології та розширення області геологічних досліджень і промислових розробок, зокрема в питаннях пошуку, розташування і наявності підземних вод у надрах Саудівської Аравії. Геологи Нафтової компанії Саудівської Аравії — «Сауді Арамко» встановили, що дуже глибокі водоносні шари лежать у багатьох районах північної та східної Аравії і найбільший водоносний горизонт у Саудівській Аравії — Вейсья (Wasia), містить більше води, ніж уся Перська затока. Уряд Саудівської Аравії, «Сауді Арамко» і Організація Об'єднаних Націй (ООН), та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (Food and Agriculture Organization — FAO) роблять окремі і спільні зусилля щодо використання ресурсів підземних вод цього району.

Флора і фауна Флора переважно пустельна і напівпустельна. На пісках місцями ростуть білий саксаул, верблюжа колючка, на хамада — лишайники, на лавових полях — полин, астрагал, у руслах ваді — одиночні тополі, акації, а в більш засолених місцях — тамариск; на узбережжі і солончаках — галофітні чагарники. Значна частина піщаних і кам'янистих пустель майже повністю позбавлені рослинного покриву. Навесні та у вологі періоди року в складі рослинності посилюється роль ефемерів. У горах Асиру простежуються саваноподібні ділянки, де ростуть акації, дикі оливки, мигдаль. В оазах — гаї фінікових пальм, цитрусових, бананів, інші види пальм, аравійська акація, зернові та городні культури.

Фауна досить різноманітна: антилопа, газель, вовк, шакал, гієна, лисиця-фенек, каракал, дикий осел, онагр, заєць, козеріг, дика кішка, бабуїн. Багато гризунів (піщанки, ховрахи, тушканчики) і плазунів (змії, ящірки, черепахи). Серед птахів — орли, шуліки, грифи, соколи-сапсан, дрохви, жайворонки, перепели, голуби. Берегові низовини служать осередком розмноження сарани, а також наявне велике різноманіття комах, притаманних для таких субтропіків. У Червоному морі і Перській затоці понад 2000 видів коралів (особливо цінується чорний корал) та величезне морське біорізноманіття.

Близько 3 % площі країни займають 10 заповідних територій. У середині 1980-х років уряд організував Національний парк Асір, де зберігаються такі майже зниклі види диких тварин, як антилопа-орикс і нубійський гірський козел.

Проблеми довкілля Великі простори королівства займають пустелі. Тут регулярні піщані та пилові бурі.

Серед найважливіших проблем — виснаження нерівномірно поширених підземних запасів води. Пустелі захоплюють дедалі більші території. Відбувається нафтове забруднення морського узбережжя.

Брак річок та постійних природних водосховищ призводить до побудови занадто дорогих заводів, що займаються опрісненням солоної води.

Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Саудівська Аравія належить до Аравійсько-Месопотамської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови і ландшафтну структуру території, Саудівську Аравію зазвичай поділяють на 5 фізико-географічних областей: Північну пустельну область (пустелі Великий Нефуд і Дехна); Західну гірську область (гірські системи Хіджар і Асір); Центральну плоскогірну область (плато Неджд); Східну низовинну область (рівнини уздовж Перської затоки); Південну пустельну область (пустеля Руб-ель-Халі).

Історія

З доісторичних часів територія сучасної Саудівської Аравії була заселена племенами, які займалися скотарством, сільським господарством та полюванням.

Різні цивілізації впливали на розвиток цієї території, бо вона знаходилася по дорозі торговельних шляхів.

З VI століття, з виникненням нової релігії Іслам, простежується об'єднання окремих арабських племен, та розповсюдження арабської мови та релігії.

Ісламська цивілізація залишалася сильною декілька століть, після відбувся сталий занепад цивілізації.

Багато років на цій території відбувалися тертя між різними напрямками Ісламу.

У 1902 році Абн Ель-Азіз бін Абн ель-Рахман Ель Сауд за допомогою мусульманської секти Ваххабітів зайняв місто Ер-Ріяд, та почав змагання за об'єднання арабів в окрему державу. Після 30 років йому це вдалося — у 1932 році офіційно виникло королівство Саудівська Аравія, тобто Аравія Саудів.

Столицею Ер-Ріяд став 23 вересня 1932 року.

Саудівську Аравію часто називають «Країною двох мечетей», маючи на увазі Мекку і Медину — два головних священних міста ісламу. Територія нинішньої Саудівської Аравії — історична батьківщина арабських племен, які спочатку мешкали на північному сході, а в II тисячолітті до н. е. зайняли весь Аравійський півострів. При цьому араби асимілювали населення південної частини півострова — негроїдів.

На початку VII століття в Мецці була створена нова релігія — іслам, яка зміцнила феодальний лад і держава арабів — халіфат зі столицею в Медині (з 662 року)

Державний устрій

Верховна влада

За формою державного правління Саудівська Аравія — абсолютна теократична монархія, де державним і релігійним лідером є король із династії племінних вождів Аль-Сауд (Саудідів). Парламенту в країні немає; король володіє необмеженою владою.

Зовнішня політика Зовнішня політика Саудівської Аравії орієнтована на збереження за королівством ключових позицій на Аравійському півострові, серед ісламських держав і держав-експортерів нафти. Дипломатія Саудівської Аравії захищає і просуває інтереси ісламу в усьому світі. Незважаючи на союзницькі відносини з Заходом, Саудівська Аравія часто піддається критиці за поблажливість до ісламу. Відомо, що Саудівська Аравія була однією із трьох держав, що визнали правління талібів в Афганістані. Саудівська Аравія є батьківщиною лідера терористичної організації «Аль-Каїда», Усами бін Ладена, а також багатьох командирів, що билися проти російських федеральних військ у Чечні. Чимало представників чеченських збройних сил знайшли притулок у цій країні після закінчення бойових дій.

Складні відносини складаються також з Іраном, оскільки і Саудівська Аравія, і Іран, будучи центрами двох основних гілок ісламу, претендують на неформальне лідерство в ісламському світі.

У 1988 році Саудівська Аравія розірвала дипломатичні відносини з Іраном. 10 березня 2023 року у Пекіні, за посередництва Китаю, Саудівська Аравія та Іран підписали угоду про відновлення дипломатичних відносин.

На початку 2024 року країна стала членом БРІКС.

Внутрішня політика Місцеві вибори у Саудівській Аравії

Збройні сили