Василь Шашалевич (9 грудня 1897, Мхіничі, Черіковський повіт, Могилевська губернія (нині — Краснопільський район, Могилівська область, Білорусь) — 23 жовтня 1941, ГУЛАГ) — білоруський драматург і поет; молодший брат прозаїка Андрея Мрия.

Біографія Народився в сім'ї волосного писаря Антона і Єфросинії Шашалевичів. У сім'ї було п'ятеро дітей: Антоніна, Андрей, Анастасія, Василь і Ксенія. У 1902 втратив батька. У 1908 закінчив сільську школу в селі Палуж, потім — Оршанське духовне училище. Навчався в Могилівській духовній семінарії (1910-1914) і Ярославському юридичному ліцеї (1915-1916), який через матеріальні проблеми не зміг закінчити. У 1917-1919 роках учителював у селі Ясенці.

У 1919-1924 — викладав російську мову та літературу в школі другого ступеня в селі Краснопілля на Могилівщині. Разом з братом і сестрами Ксенією та Анастасією створив народний театр, для якого писав одноактові вистави. Завдяки зусиллям Шашалевича у школі були створені хор і оркестр народних інструментів, започатковані лекції на науково-популярні темиШашалевіч Васіль // Беларускія пісьменнікі: Біябібліягр. слоўн. У 6 т. Т. 6. Талалай — Яфімаў / Дадатак Ін-т літ. імя Я. Купалы АН Беларусі; Беларус. Энцыкл.; Нацыянальны навукова-асветны цэнтр імя Ф. Скарыны. Пад рэд. А. В. Малдзіса; Рэдкал.: І. Э. Багдановіч і інш. — Мн.: БелЭн, 1995. — С.358—359. — 684 с.. Також Шашалевичем були створені драматичний і літературний гуртки. Разом з сестрами і художником О. Грубе робив декорації, костюми, бутафорію, збирав фольклор і включав кращі зразки в концерти. Читав лекції «Наука і релігія», «Походження життя на Землі» та ін. Виходив рукописний часопис «Пралеска». Тут же Василь написав драму «Апраметная»Мамачкін, Зм. «Мой вораг - эпоха» Лёс драматурга Васіля Шашалевіча // Роднае слова. — 1994. — № 9. — С. 12..

З 1924 живе в Мінську, де до 1928 працює вчителем. У другій половині 1920-х працював сценаристом на кінофабриці в Санкт-Петербурзі.

Заарештований ГПУ Білорусі в липні 1930 у справі «Спілки визволення Білорусі»; перебував під слідством до лютого 1931. 30 грудня 1930 був виключений з Білоруського драматичного товариства і відновлений 20 березня 1932Мамачкін, Зм. «Мой вораг — эпоха» Лёс драматурга Васіля Шашалевіча // Роднае слова. — 1994. — № 9. — С. 14..

Повторно заарештований 28 жовтня 1936 і засуджений до 10 років таборів. Відбував покарання спочатку в Могильові, потім спрямований в Примор'я, де пробув на засланні вісім місяців. Працював рахівником, реєстратором у санітарній частині, виступав на концертах, писав частівки і скетчіГрахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 157—158.. Визнаний непрацездатним комісією 27-го табірного пункту.

У Томасінглагу для аматорського театру написав п'єсу на тему табірного життя, поставлену ув'язненими в їдальні. Зміст п'єси не сподобався табірному керівництву і її автора, хворого на туберкульоз, відправили на лісоповал, де він через непрацездатність був рахівником. Там на В. Шашалевича навмисно спустили березу, яка притисла його до багаття Після розпилювання дерева, сильно обгорілого і понівеченого Василя Шашалевича перевезли в зону. Залишилися відомості, що у письменника витекли очі. Помер в санітарній частині. Місце поховання невідоме.

Реабілітований Президією Верховного суду Білорусі 19 жовтня 1955 року.

Був одружений з Вірою Шашалевич, ростив сина Генріха, якого назвав на честь німецького поета Генріха Гайне Грахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 148. пізніше той змінив ім'я на Геннадій). Дружину поета Віру вбив господар будинку Михайло Крилович, у якого вона квартирувала у Волмі, заради викрадення отриманої грошової компенсації за репресії в сумі шести тисяч рублів. Вбивця незабаром повісивсяГрахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 160..

Творчість Почав друкуватися у 1927 у часописі «Узвышша». З середини 1920-х виступав з оповіданнями і драматичними творами.

Автор п’єс «Апраметная» (інша назва «Зруйнаваная цемра», 1925), «Змрок» (1927), «Трэцяя сіла» (1926—1928), «Воўчыя ночы» (1927—1929), «Рой» (1931), «Сымфонія гневу» (1935)Шашалевіч Васіль Антонавіч // Магілёўская абласная бібліятэка і «Лёс Прамэтэя» (не захавалася)Мамачкін, Зм. «Мой вораг — эпоха» Лёс драматурга Васіля Шашалевіча // Роднае слова. — 1994. — № 9. — С. 16. Досить професійно грав на віолончелі і скрипці, малював, писав сценарії для кіно, збирав і обробляв народні пісні.

Спогади У статті «Говорив він щиро...» Заїр Азгур відзначав, що Василю Шашалевичу «по-інтелігентному чужа була поза: він уникав "манірності" і таких знатних церемоній»Азгур, З. Гаварыў ён шчыра... Згадка пра Васіля Шашалевіча ў ягонае 90-годдзе // ЛіМ. — 1987. — В. 3360. — № 2. — С. 15. Свою першу зустріч з Василем Шашалевичем скульптор описав наступним чином:

Сергій Гроховський згадував:

Микола Хведарович розповідав, як після однієї з вистав Василь Шашалевич запросив його і художника Бориса Малкіна до себе на «товариську бесіду»:

Література Шашалевіч Васіль Антонавіч //Маракоў Л.У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9.* Шашалевіч Васіль // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А.К. Гардзіцкі. Нав.рэд. А.Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X.

Посилання

Васіль Шашалевіч — Воўчыя ночы (драматычныя абразы) // Узвышша. — 1929. — № 1 (13) — С. 54—71. Васіль Шашалевіч — Воўчыя ночы (драматычныя абразы) // Узвышша. — 1929. — № 4 (16) — С. 25—42.

Примітки