Харчова поведінка — одна із форм поведінки у тварин, яка пов'язана з пошуком, запасанням їжі й обміном речовин.
Тварини та інші гетеротрофи повинні їсти, щоб вижити — м'ясоїдні тварини їдять інших тварин, травоїдні їдять рослини, всеїдні споживають суміш рослинної та тваринної їжі, а детритофаги їдять детрит. Гриби перетравлюють органічні речовини за межами свого тіла, на відміну від тварин, які перетравлюють їжу всередині свого тіла.
Деякі види проявляють поведінку та накопичення їжі у схованках на майбутнє.
Приклади Найважливішим процесом живого організму є обмін речовин (харчування). Так, щоб здійснити цей процес, організми шукають способи виконати його. Наприклад, хижаки здобувають їжу за допомогою полювання, під час якого можуть використовувати різні тактики. Котячі підстерігають здобич, а собаки, вовки — заганяють її. Велетенський синій кит є твариною-фільтром. Він набирає воду з дрібними тваринами до рота й проціджує її крізь свої китові вуса. Великі рослиноїдні тварини випасають їжу.
Морський сидячий Равлик (Vermetus gigas) виділяє нитки слизу довжиною до 30 сантиметрів (12 дюймів), які відходять від мушлі та обплутують дрібний планктон. Час від часу нитки відтягуються назад до рота та проковтуються.
Також багатьом тваринам притаманна поведінка запасання їжі. Прикладом є комахи, які запасають їжу для личинок. Білки запасають на зиму горіхи та насіння. Родичі зайців пищухи навіть роблять спеціальні стіжки з трави, таким чином запасаючи корм на зиму. Звідси й друга назва цих тварин — сіноставці.
Моделі харчової поведінки Британські вчені, Сер Моріс Йонг та Ж.А.К. Нікол, розробили класифікацію моделей харчової поведінки тварин:
Живлення псевдо подіями; Живлення віками; Живлення щупальцями; М'язова пульсація; Живлення щетинками; Інші способи захоплення часток.
Див. також
Примітки
Посилання