Антон Вінтерштайґер (; 30 квітня 1900, Зальцбург — 8 серпня 1990, Зальцбург) — австрійський нацист, державний і партійний діяч Третього Рейху, оберфюрер СС (1941). Гауляйтер Зальцбурга (1936 — 22 травня 1938).
Життєпис У березні 1918 року поступив на службу в австро-угорську армію, навчався в офіцерському училищі. В 1925 році закінчив Віденський технічний університет, дипломований інженер. До 1928 року працював у інженерному бюро при уряді Каринтії, після чого влаштувався в будівельну фірму в Бад-Гастайні.
28 жовтня 1930 року вступив у НСДАП (партійний квиток №361 428), керівник СА в Бад-Гастайні. В 1932 році обраний у парламент Зальцбурга. Під час громадянської війни в Австрії перебував у таборі для інтернованих Веллердорф. З 1934 року — заступник гаулятера , з 1936 року — гауляйтер Зальцбурга. В день аншлюсу, 13 травня 1938 року, перейшов з СА у СС (особистий номер 292 798). 22 травня 1938 року Адольф Гітлер особисто призначив гауляйтером Зальцбурга Фрідріха Райнера. Вінтерштайґер став помічником Райнера, а також депутатом рейхстагу, і залишався на цих посадах до кінця війни.
1 квітня 1948 року Народний суд визнав Вінтерстайґера винним у державній зраді і засудив до 2 років позбавлення волі. Після звільнення працював у компанії Salzburg AG.
Нагороди
Пам'ятна військова медаль (Австрія) Почесний хрест ветерана війни Почесний кут старих бійців Золотий партійний знак НСДАП Орден крові Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу Залізний хрест 2-го класу (1945)
Примітки
Джерела Wolfgang Graf: Österreichische SS-Generäle. Himmlers verlässliche Vasallen. Hermagoras-Verlag, Klagenfurt u. a. 2012, ISBN 978-3-7086-0578-4.