Фрідріх Карл Генріх Август Гільдебрандт (; 19 вересня 1898, Кікіндемарк — 5 листопада 1948, Ландсберг-ам-Лех) — німецький партійний діяч НСДАП, гауляйтер (1925-1945), обергруппенфюрер СС (30 січня 1942).
Життєпис Ранні роки Син директора фабрики, брат Ріхарда Гільдебрандта і Ернста Гільдебрандта.
Відвідував народну школу в Бенцині під Любцем, в Гросс-Любені і Легдені. Був сільськогосподарським робітником, працював на залізниці. У листопаді 1916 року вступив добровольцем в 24-й резервний піхотний полк, брав участь в боях на Західному фронті. У січні 1919 р демобілізований. Обидва його брата також брали участь в боях на Західному фронті і пізніше також стали високопоставленими нацистськими функціонерами. Після демобілізації повернувся на батьківщину, вступив в Добровольчий корпус Брандіса. У складі корпусу брав участь в боях в Сілезії і Прибалтиці. 6 липня 1919 року потрапив в полон в Ризі, незабаром був звільнений. У січні-червні 1920 рокуслужив в поліції в Галле. Після цього працював сільськогосподарським робітником, садівником. У 1921-1922 рр. — голова окружної групи Вестпрігніц-Бранденбурзького союзу сільськогосподарських робітників. У 1924-1926 рр. — депутат ландтагу Мекленбург-Шверін від Німецької народної партії свободи.
Кар'єра в НСДАП У 1925 році вступив в НСДАП (квиток № 3 653). З 1925 по 1930 і з 1931 по 1945 рр. — гауляйтер Мекленбурга і Любека. З 1930 року — депутат рейхстагу. З 1933 року — рейхсштаттгальтер Мекленбург-Шверіна, Мекленбург-Стреліца і Любека. У 1934 році вступив в СС (квиток № 128 802). Видавав газети «Der Niederdeutsche Beobachter», «Lübecker Beobachter» і «Strelitzer Beobachter». З вересня 1939 року — імперський комісар оборони II округу. З листопада 1942 року — імперський комісар оборони Мекленбурга. У травні 1945 року був заарештований американськими військами. На процесі Американського військового трибуналу, що проходив в Дахау в березні-квітні 1947 року, визнаний винним у стратах американських льотчиків і засуджений до смертної кари. Повішений.
Нагороди
Перша світова війна
Залізний хрест 2-го і 1-го класу (1916) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Міжвоєнний період
Балтійський хрест (1920) Золотий партійний знак НСДАП (листопад 1933) Почесний знак гау Мекленбург 1925 (1933) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Цивільний знак СС (№139 296) Генеральний знак гау Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» Золотий почесний знак Гітлер'югенду Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Почесний знак протиповітряної оборони 2-го і 1-го ступеня (1938) — отримав 2 знаки одночасно. Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Друга світова війна
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (1942) Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років) (1943) Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)
Джерела
Bernd Kasten. Friedrich Hildebrandt (1898—1948) — Ein Landarbeiter als Gauleiter und Reichsstatthalter von Mecklenburg und Lübeck. // Zeitschrift des Vereins für Lübeckische Geschichte und Altertumskunde. — Bd. 86 (2006). — S. 211—227. Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5. Christian Madaus: Friedrich Hildebrandt: Hitlers Gefolgsmann und Befehlsempfänger in Mecklenburg, 1. Aufl., Stock & Stein, Schwerin 2000 Bernd Kasten: Friedrich Hildebrandt (1898–1948) – Ein Landarbeiter als Gauleiter und Reichsstatthalter von Mecklenburg und Lübeck, In: Zeitschrift des Vereins für Lübeckische Geschichte und Altertumskunde, Bd. 86 (2006), S. 211–227