Кійохара (Кано) Юкінобу (1643—1682) — японська художниця періоду Едо. Одна з перших художниць-живописиць.
Життєпис Народилася 1643 року. Була донькою художника Кусумі Морікаґе і небоги художника Кано Тан'ю. Мала змогу навчатися живопису у батька в Кіото і вивчала стиль школи Кано, які й далі розвивала. Втім переробляла типові для цієї школи сюжети і теми у власній манері. В Кіото одружилася з учнем школи Кано — Кійохара Морокійо. Згодом здобула визнання як художниця, що досягла висот у мистецтві, отримавши звання кейсі. Вона підписувала свої роботи, на яких також ставила власну печатку.
Кійохара була запрошена сьогуном для роботи в Едо. На неї було покладено контроль за оформлення всіх замків і палаців сьогунату, розташованих у містах Кіото і Наґоя. Подальше її життя пройшло в постійних роз'їздах і напруженій роботі. Можливо, це відіграло не останню роль у ранній смерті Юкінобу. Вона віддавала перевагу національному стилю ямато-е.
Творчість У своїй творчості Кіёхара Юкінобу орієнтувалася на класичне мистецтво — поезію і літературу епохи Хейан. Для її стилю характерні асиметричність разом з реалізмом, що китайські академічні прототипи XII століття, але відмітною особливістю є тонкий натяк на внутрішню гармонію в композиційному розташуванні. Також відчувається вплив шкіл Кано і Тоса.
Працювала як із традиційними формами японського живопису (горизонтальними і вертикальними сувоями), так і з великими за форматом розписами, зокрема ширмами. Проте натепер збереглася лише одна ширма її авторства — «Журавлі серед слив».
Багато малюнків Кійохари Юкінобу створено в рамках стилю ямато-е, вона розписувала сувої на сюжети з китайської та японської історії і міфології, пейзажними композиціями на мотив «чотирьох сезонів», зображеннями птахів і квітів. Улюбленою темою картин художниці були історії про кохання, які вона «розповідала» тонким пензлем, наносячи на папір легкими рухами пастельні фарби. Серед відомих творів — розпис ширми «Птахи і квіти чотирьох сезонів», сувої «Перепілка і просо» і «Омелюхи, квіти вишні і бамбук біля струмка».
Також Юкінобу стала відома завдяки зображенню жінок, зокрема поетес Мурасакі Сікібу, Сей Сьонаґон, Оно но Коматі, а також зображувала сцени з їхніх творів. В них помітна наближеність до стилю школи Тоса, ніж до стилю Кано.
Джерела Patricia Fister, Women artists in traditional Japan, in Marsha S.Weidner, Flowering in the Shadows: Women in the History of Chinese and Japanese Painting, Honolulu, 1990, Siying Wang, Aesthetics of Colours in Japanese Paintings and Woodblock Prints in the Edo Period, University of Victoria, 2016. Журавлі серед сосен і бамбука