«Упасти замертво» () — коротка науково-фантастична повість Кліффорда Сімака, вперше опублікована журналом «Galaxy Science Fiction» в липні 1956 року.
Сюжет Експедиція планетарної розвідки виявила на планеті тільки однотипні ландшафти з одним видом трави та один вид тварин — «кущезаврів», які були подібні до земних парнокопитих. На головах у них — паростки фруктів та овочів. А в заглибинах шкіри були бджоли.
Після приземлення корабля стадо кущезаврів підійшло роздивитись його, а потім одна з тварин упала як мертва перед кораблем, а решта байдуже розійшлася.
Досвідчена команда з ботаніків, зоологів та бактеріологів почала його дослідження. В команді був новачок — представник Інституту Безсмертя, організації, що шукала шляхи віднайти вічне життя, що пришвидшило б колонізацію людством безлічі відкритих ним планет. Інститут був заснований після поширення легенд, що якийсь з розвідницьких кораблів знайшов безсмертя на одній з планет.
Кущезавр виявився ідеальною знахідкою для сільського господарства. Це був симбіоз багатьох видів тварин і рослин. Він давав 6 сортів мяса і риби, молоко, яйця, а також овочі та фрукти. Така знахідка могла озолотити команду. Але планета виглядала підозріло прибраною і оптимізованою для розведення кущезаврів; на ній не було нічого зайвого. У кущезаврів дослідники не виявили молодняка, отже якось підтримувалась стабільна чисельність популяції.
Щоранку один із кущезаврів підходив і падав без духу перед дослідниками. Його тушу брали для продовження досліджень. Вчені почали згодовувати кущезаврів лабораторним тваринам і від такої їжі, самопочуття тварин покращилось.
Одного дня молодий співробітник Інституту був заміченим із травинкою в зубах, за що отримав догану від досвідчених колег.
Бактеріолог виявив у кущезаврів тільки один вид бактерій, який заміняв їм мозок, нервову систему, а також відповідав за метаболізм. Він висловив гіпотезу, про те, що бактерії є основним видом цієї планети, вони спільно утворюють єдиний мозок, який регулює популяцію кущезаврів, і взагалі, всі біологічні процеси на планеті. Це було відкриття безсмертя, але не такого, як вони очікували.
Спеціаліста з сільського господарства турбувала відсутність захисних механізмів у кущезаврів, чи зможуть їх розводити за межами цієї планети з ідеальними умовами.
Одного дня багатотисячне стадо кущезаврів пронеслося по їхньому табору і вченим довелося рятуватися в космічному кораблі. Після набігу лабораторні тварини втекли з розтрощених кліток, а пара з них пробралась на корабель і знищила запаси продуктів команди. Хоча до закінчення дослідів щодо безпечного споживання кущезаврів залишалось ще 3 тижні, команда вирішила харчуватися кущезаврами. Всі, окрім спеціаліста з с/г, в якого була виразка шлунка, і він був на особливій дієті, були дуже задоволені новим меню.
Через 2 тижні стало погано співробітнику Інституту, аналіз крові показав високу концентрацію бактерій кущезаврів. Невдовзі він втік із табору. Його не знайшли, але помітили біля табору великий кокон. Наступного дня захворіли піддослідні тварини, вони вкрились подібними коконами, з яких вилупились маленькі кущезаври.
Став зрозумілим захисний механізм — кущезаври не намагались воювати з прибульцями, вони перетворювали їх.
Команда запропонувала фахівцю з с/г, єдиному не інфікованому бактеріями, покинути планету, але той вирішив, що перетворившись на кущезавра зможе провести щасливе майже вічне життя.
Див. також «Всі — дослідники» — науково-фантастичне оповідання Айзека Азімова
Посилання