Бе́рта Еле́на Віда́ль де Батті́ні (, , Сан-Луїс, Аргентина — , Буенос-Айрес) — аргентинська фольклористка, мовознавиця і освітянка, дослідниця аргентинського діалекту іспанської (лексичний склад), що створила фундаментальне зібрання аргентинських народних казок.
З життєпису
Народилась у місті Сан-Луїсі 10 липня 1900 року. Отримала початкову і середню освіту в рідному місті.
Вищу освіту (докторський ступінь в області філософії і гуманітарних наук) здобула в Національному університеті Буенос-Айреса.
Тривалий час здійснювала педагогічну діяльність в Національній раді освіти (), дослужившись до звання генеральної інспекторки. Як університетська виклалачка, працювала на кафедрах фольклору та історії іспанської мови.
Б.Е. Відаль де Баттіні почала дослідницьку діяльність в Інституті філософії Факультету філософії та філології Університету Буенос-Айреса, яким керував доктор Амадо Алонсо, і долучилася до його наукової команди. Наукові інтереси Відаль де Баттіні охоплювали філософію та фольклористику, й були спрямовані безпосередньо до Аргентини.
Від 1945 року вона здійснила понад 100 наукових відряджень, в тому числі їздила в Європу в 1960 і 1963 роках, де відвідала головні осередки філософських і фольклорних студій.
Відаль де Баттіні була дослідницею Інституту філології та Інституту антропології Університету Буенос-Айреса й реалізувала в рамках цієї роботи 2 визначних проєкти: Determinación de las regiones folklóricas del país y su contenido cultural («Визначення історичних регіонів країни і їх культурного наповнення») та El español en la Argentina. El léxico («Іспанська мова в Аргентині. Лексика»).
1983 року була обрана до Аргентинської академії літератури.
Берта Елена Відаль де Баттіні померла 83-річною 19 травня 1984 року.
Праці і нагороди
Серед літературних публікацій Б. Е. Відаль де Баттіні: "Alas", 1924; "Mitos Sanluiseños", 1925; "Agua serrana", 1934; "Tierra puntana", 1937; "Campo y soledad", 1937; "Cuentos y leyendas populares de la Argentina", 1960; "La ciudad de San Luis", 1960.
Наукові дослідження де Баттіні: "El habla rural de San Luis", 1949; "Voces marinas en el habla rural de San Luis", 1949; "La narrativa popular de la Argentina. Leyendas de plantas", 1972, тощо.
Берта Елена Відаль де Баттіні дістала за життя чимало премій і нагород, серед яких: 1º Premio Poesía del Congreso de Artes e Industrias de San Luis, 1946; Beca de la Comisión de Cultura, 1957; 2 º Premio de la Comisión Nacional de Cultura por su libro "El habla rural de San Luis", 1969; 1º Premio Wallance del Instituto Panamericano de Geografía e Historia, 1960; відзнака федерального дистрикту Бразилії за досягнення в галузі фольклористики; відзнака Асоціації культури св. Мартина Сан-Луїса за літературний доробок і наукові досягнення.
Джерело-посилання Берта Елена Відаль де Баттіні на www.folkloredelnorte.com.ar (вебсторінка, присвячена північно-аргентинському фольклору)