Золотодобувна промисловість Узбекистану — підгалузь кольорової металургії з видобутку та вилучення золота з руд і розсипів на території Узбекистану.
Запаси, ресурси, родовища Запаси золотих і срібних руд значні. Станом на 2002 р. за підтвердженими запасами золота країна посідає 7-е місце у світі (після ПАР, США, Канади, Росії, Австралії та Індонезії), за імовірними запасами — 6-е (після ПАР, США, Канади, Росії і Бразилії). Вони розташовані у власне золоторудних і комплексних родовищах, де тонкі включення Ag і Au вкраплені в сульфідні, рідше жильні мінерали. Власне золоторудні і золото-срібні ендогенні родовища представлені постмагматичними утвореннями вулканогенного і плутоногенного типів. Екзогенні родовища — алювіальні і пролювіальні. Узбекистан має 41 золотоносне поле, включаючи 33 жильних. Основні запаси золота (близько 70 %) зосереджені в рудних родовищах Центрального Кизилкуму. Найбільше родовище — Мурунтау (найбільше в Євразії). У Ташкентській області поблизу м. Ангрен є родовища золота Кизилалмасай та Кочбулак. Підготовлені до розробки родовища срібних руд: Високовольтне, Окжєтпєс, Косманачі в Навоїнській області, триває розвідка родовища Актепє в Наманганській області (дані 2002 р.). Загалом в Узбекистані відкрито 48 родовищ золота, в тому числі 39 власне золоторудних і 9 комплексних.
Запаси руди в гірському відведенні підприємства Мурунтау оцінюються в 600 млн т із вмістом Au приблизно 2 г/т і достатні для його експлуатації до 2032 р. Запаси складованих бідних руд становлять 220 млн т зі середнім вмістом Au 1,4 г/т. Підтверджені запаси золота на родовищі Мурунтау — бл. 2100 т [Mining Annual Review 2002].
Видобуток та переробка Станом на 2000 р. за видобутком золота Узбекистан займає 9-е місце у світі. Видобуток Au в Узбекистані за 1998 р. становив 85 т, за 2001 р. — близько 86 т. Промисловий видобуток золотих руд ведеться в Західному і Східному Узбекистані. Розробку проводять відкритим способом з використанням екскаваторів і драґлайнів; збагачення — флотацією. Найбільше родовище — Мурунтау дає бл. 60 % видобутку золота в країні. Тут же попутно отримують вольфрамовий концентрат. Крім того, золото добувають з мідно-молібденових руд.
Група золоторудних родовищ Мурунтау розробляється з 1967 р. Навоїським гірничометалургійним комбінатом — НГМК (в кінці ХХ ст. концерн «Кизилкумредметзолото») — одним з найбільших в Центральній Азії виробників золота і урану. Основною золоторудною базою підприємства є родовище Мурунтау (Центральні Кизилкуми), розробка якого ведеться з 1967 року. У складі комбінату діють два золотодобувних заводи: ГМЗ-2 в Зеравшані і ГМЗ-3 в Учкудуці (UzReport.com). Видобуток Au концерном в 1998 становив 55 т/рік, запаси в гірському відведенні оцінюються в 2130 т Au. На рубежі ХХ-XXI ст. приріст видобутку золота на НГМК склав 40 %. Згідно з розробленою Навоїським ГМК програмою розвитку золотодобувного напряму підприємства до 2005 року компанія планує збільшити виробництво золота на 7 % в порівнянні з 2002 роком, а до 2010 — на 18 %. Основний приріст виробництва золота забезпечить новий комплекс в Центральних Кизилкумах, початок будівництва якого запланований на 2003 р. Вартість проекту становить $250 млн. Комплекс включатиме золотозбагачувальну фабрику в Учкудуці на базі технологій біоксидного вилуговування (Biox) і гірничі підприємства на родовища Кокпатас і Даугістау. Річна проектна потужність заводу по руді 5 млн тонн. Проект буде реалізовуватися в два етапи протягом 4-х років. При виході на проектну потужність завод випускатиме близько 20 тонн золота на рік.
Див. також Геологія Узбекистану Гірнича промисловість Узбекистану Економіка Узбекистану Історія освоєння мінеральних ресурсів Узбекистану Корисні копалини Узбекистану Природа Узбекистану
Література