Токар Володимир Олександрович ( — ) — український архітектор-містобудівник. Член Національної спілки архітекторів України.
Біографічні відомості Народився 4 червня 1941 року у Києві. У 1964 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту.
Трудову діяльність розпочав у 1964 році в Київському інституті «ДІПРОМІСТО» на посаді архітектора. Після військової служби (1965-1966 рр.) працював у науково- дослідних та проектних інститутах м. Києва: «КиївНДПІ містобудування» (1967–1977 рр.), «УкрНДІпроект» вугільної промисловості СРСР (1977-1979 рр.), в головному управлінні «Київпроект» (1979-1980 рр.). З 1981 року до 2018 року працював в Українському державному інституті проектування міст «ДІПРОМІСТО» (з 2010 року — Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя) . У 90-ті роки брав безпосередню участь у зміні будівельних норм та правил з їх коригуванням у відповідності до нової законодавчої бази УкраїниНаказ Держбуду України "Про утворення робочих груп із перегляду регуляторних актів" (2005 р.). У 1998-2003 роках працював над розробленням та впровадженням в містобудівну практику «Правил забудови та використання земельних ділянок», член авторського колективу з розроблення проекту «Містобудівного Кодексу України». З 2002 року очолював архітектурно-планувальну майстерню ДП «ДІПРОМІСТО», а з 2003 року був начальником архітектурно-планувального управління інституту.
Помер у 2018 році . Похований на Байковому кладовищі.
Діяльність Під керівництвом Володимира Олександровича як головного архітектора проекту та за його безпосередньої участі розроблено значну кількість проектів містобудівної документації, серед яких: Схеми планування 10 областей України — Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Одеської, Кіровоградської, Вінницької, Харківської, Херсонської, Тернопільської, Хмельницької; серед яких: Генеральні плани 12 обласних центрів України — Івано-Франківська, ВінниціПро внесення змін до Генерального плану міста Вінниця, Сімферополя, Сум, Херсона, Донецька, ХарковаПро проектні рішення Генерального плану міста Харків, Ужгорода, Хмельницького, Полтави, Тернополя, Кропивницького; Організація зимових гірськолижних курортів «Буковель», «Паляниця», «Яремче», «Татарів»; Генеральні плани курортів «Сатанів» Хмельницької області, «Кароліно-Бугаз-Санжійка» та «Затока» Одеської області; Проекти груп адміністративних районів в зоні впливу міст Вінниця та Полтава; Генеральні плани, проекти детального планування у населених пунктах: Дніпродзержинськ (нині Кам'янське) (Дніпропетровська область), Рені, Білгород-Дністровський (Одеська область) Берегове, Мукачеве (Закарпатська область) Могилів-Подільський, Козятин (Вінницька область) Керч, Джанкой (Автономна Республіка Крим) Чугуїв (Харківська область) Коломия, Снятин (Івано-Франківська область); Гола Пристань (Херсонська область).
Брав участь у розробленні Схеми планування територій узбережжя Чорного та Азовського морів та спільних проектів містобудівного розвитку транскордонних регіонів Україна — Словаччина, Україна — Угорщина.
Примітки