Прит́улок під См́отричем ― неіснуючий гірський притулок, будований варшавським відділенням Академічно-спортивної спілки Польщі (AZS) протягом 1932-1939 рр. нижче сідловини г. Смотрич та Чорногірського хребта, у верхів'ях р. Погорілець.
Історія Проект притулку розробили архітектори Єжи Гриневецький і Тадеуш Сєчковський, а координатором будівництва виступив інженер Юзеф Лекжицький; зведення розпочалося навесні 1934 року, а вже в лютому 1935-го притулок, розрахований на 40 гостей, прийняв перших туристів, ставши на той час найвище розташованим туристичним притулком у Карпатах.Значну роль у будівництві притулка відіграв Людвік Зємбліц (Ludwik Ziemblic) із Західної Малопольщі, пізніше він став його управителем. Паралельно був провідником і рятувальником.
Специфікою даного притулку було мурування зовнішнього кам'яного каркаса, всередині якого було встановлено дерев'яну коробку.
Як згадує керівник Піп-Іванської обсерваторії Владислав Мідович: «Людвік ночував там під великою овчиною, а кухнею завідувала красуня Василина». Їду та паливо доставляли кіньми дорогою вздовж потоку Погорілець (на даний момент дорога у верхів'ї частково проглядається у заростях гірської сосни).
Про притулок в якості гірського готелю, де була здійснена проміжна ночівля, згадує академік Орлов у своїх листах в кінці грудня 1939 р. під час його подорожі на Піп-Іван.
З архівних фото спостерігається туалет на вулиці і до нього прокладено критий коридор (в зв'язку з суворими кліматичними умовами). Також на фото 1934 р. господарська будівля знаходиться праворуч. На наступних фото ― вона з лівого боку. Ймовірно на фото 1934 р. ― первинна будівля, збудована перед зведення притулку. В подальшому її могли перенести в більш захищене від вітру та снігу місце.
В притулку був радіоприймач, ванна.
Галерея
Джерела