Вóлтер Елáяс Діснéй (, 5 грудня 1901 — 15 грудня 1966), більш відомий як Волт Дісней або Уолт Дісней — американський художник-мультиплікатор, кінопродюсер, актор озвучування та підприємець. Піонер американської індустрії мультиплікації, який впровадив низку інновацій у виробництво мультфільмів. Як кінопродюсер, Дісней встановив рекорд за кількістю отриманих премій «Оскар»: 22 нагороди, а також за кількістю номінацій на цю премію для однієї особи — 59. Крім того, він був удостоєний двох спеціальних «Золотих глобусів» за особливі досягнення та премії «Еммі». Кілька його робіт були включені до Національного реєстру фільмів Бібліотеки Конгресу, а Американський інститут кіномистецтва визнав їх одними з найкращих фільмів в історії кінематографу.
Волт Дісней народився 1901 року в Чикаго і з раннього віку проявляв інтерес до малювання. У дитинстві він відвідував уроки мистецтва, а у 18 років почав працювати рекламним ілюстратором. На початку 1920-х він переїхав до Каліфорнії, де разом із братом Роєм заснував студію Disney Brothers Studio (нині відому як The Walt Disney Company). 1928 року Волт Дісней спільно з художником Абом Айверксом створив персонажа Мікі Мауса, який став його першим значним успіхом. У перші роки Дісней сам озвучував цього персонажа. Із розширенням студії він почав активно впроваджувати новаторські технології: синхронний звук, повнокольорову трисмугову технологію «Техніколор», повнометражні мультфільми та технічні вдосконалення кінокамер. Ці інновації знайшли відображення у таких роботах, як «Білосніжка і семеро гномів» (1937), «Піноккіо», «Фантазія» (обидва 1940), «Дамбо» (1941) і «Бембі» (1942), що сприяли розвитку анімаційного кіно. Після Другої світової війни студія Діснея продовжила створювати нові мультфільми та художні фільми, зокрема успішні «Попелюшка» (1950), «Спляча красуня» (1959) і «Мері Поппінс» (1964), останній з яких отримав п'ять «Оскарів».
У липні 1955 року Волт Дісней відкрив парк розваг Діснейленд в Анагаймі, Каліфорнія. Для фінансування цього проєкту він розширив свою діяльність, почавши співпрацю з телебаченням і запустивши телепрограми «» та «Клуб Мікі Мауса». Він також долучився до організації Зимових Олімпійських ігор 1960 року та . 1965 року Дісней почав розробку другого парку розваг — Дісней Ворлд у Флориді, центральною ідеєю проєкту стало створення міста нового типу під назвою «» (EPCOT). Проте він не встиг завершити проєкт через смерть у 1966 році.. Протягом усього життя Волт Дісней був завзятим курцем, що зрештою спричинило його смерть від раку легенів.
У приватному житті Волт Дісней був сором'язливою, скромною та невпевненою людиною, хоча на публіці створив образ теплого і відвертого чоловіка. Він мав високі стандарти та великі очікування від своїх співробітників. Діснея неодноразово звинувачували в расизмі або антисемітизмі, проте багато його знайомих ці звинувачення заперечували. Оцінки його діяльності в історіографії залишаються суперечливими: одні вважають його постачальником американських патріотичних цінностей, інші — представником американського культурного імперіалізму. Дісней вважається одним із найвпливовіших культурних діячів XX сторіччя та залишається важливою постаттю в історії анімації та культури США, де його визнали національною культурною іконою. Його фільми продовжують транслювати та адаптувати, а створені ним парки розваг значно збільшилися в розмірах і кількості по всьому світу. Його компанія перетворилася на один із найбільших у світі медіа- та розважальних конгломератів.
Раннє життя
Волтер Дісней народився 5 грудня 1901 року на Норт-Тріпп-авеню, 1249, у районі Гермоса в Чикаго. Він був четвертим сином , канадця ірландського походження, та Флори Дісней (до шлюбу Колл), американки німецького та англійського походження. Крім Волтера, Елаяс і Флора мали ще трьох синів: Герберта, Реймонда і Роя, а в грудні 1903 року у пари народилася донька Рут. 1906 року, коли Волту було чотири роки, сім'я переїхала на ферму в Марселіні, штат Міссурі, де його дядько Роберт щойно купив землю. У Марселіні хлопчик розвинув інтерес до малювання, коли йому заплатили за малюнок коня місцевого лікаря-пенсіонера. Елаяс був підписником газети Appeal to Reason, тож Волтер вправлявся в малюванні, копіюючи карикатури Раяна Вокера на перших шпальтах. Також він почав вчитися працювати з аквареллю та крейдою. Діснеї жили біля , через що їхній молодший син полюбив потяги. Наприкінці 1909 року Волтер і його молодша сестра Рут одночасно пішли в школу в Марселіні. Члени родини Діснеїв були активними прихожанами Конґреґаціоналістської церкви.
У 1911 році сім'я переїхала в Канзас-Сіті, Міссурі. Там Дісней відвідував середню школу Бентона, де потоваришував зі своїм однокласником Волтером Пфайффером, який походив із родини шанувальників театру і познайомив хлопця зі світом водевілів і кіно. Незабаром Дісней проводив більше часу в будинку Пфайфферів, ніж удома. Елаяс придбав маршрут доставки газет «» і «». Волт і його брат Рой щоранку прокидалися о 4:30, щоб доставити «Таймс», після чого йшли до школи, а після неї повторювали маршрут з вечірньою «Стар». Розклад був виснажливим, тож Дісней нерідко засинав на уроках, через що часто отримував погані оцінки, але продовжував розвозити газети понад шість років. Крім того, він ходив на суботні курси в Інституті мистецтв Канзас-Сіті, а також заочно відвідував заняття з карикатури.
У 1917 році Елаяс придбав акції чиказького виробника желе O-Zell Company і разом із родиною повернувся до міста. Дісней вступив до середньої школи Мак-Кінлі і став карикатуристом шкільної газети, малюючи патріотичні картини про Першу світову війну; також він відвідував вечірні курси в . У середині 1918 року Волтер намагався вступити до лав армії США, щоб воювати з німцями, але йому відмовили через надто молодий вік. Підробивши дату народження у свідоцтві, він у вересні 1918 року влаштувався водієм швидкої допомоги до Червоного Хреста. Діснея відправили до Франції, але прибув він лише в листопаді, після підписання перемир'я. Для прикраси він малював карикатури на боці своєї машини та опублікував деякі роботи в армійській газеті . Волт повернувся до Канзас-Сіті в жовтні 1919 року, де працював учнем художника в комерційній художній студії Pesmen-Rubin, малюючи комерційні ілюстрації для реклами, театральних програм і каталогів. Там же він подружився зі своїм колегою Абом Айверксом.
Кар'єра
1920—1928: Рання кар'єра
У січні 1920 року через зниження доходів компанії Pesmen-Rubin 18-річний Волт Дісней та Аб Айверкс були звільнені. Вони започаткували власну недовговічну компанію Iwerks-Disney Commercial Artists. Не змігши залучити достатньо клієнтів, вони вирішили, що Дісней тимчасово залишить компанію, щоб заробити гроші в Kansas City Film Ad Company під керівництвом А. В. Коґера. Наступного місяця Айверкс, який не міг самостійно вести бізнес, приєднався до нього. Ця компанія займалася створенням рекламних роликів, використовуючи техніку . Дісней зацікавився мультиплікацією, однак надавав перевагу мальованим мультфільмам, таким як «» і «». За допомогою позиченої книги з анімації та камери він почав експериментувати вдома. Хлопець дійшов висновку, що мальована анімація є перспективнішою, ніж метод вирізання. Не зумівши переконати Коґера спробувати новий метод, Дісней відкрив новий бізнес разом із колегою з Film Ad Company . Їхнім головним клієнтом був місцевий театр Ньюмена, а створені ними короткометражні мультфільми продавалися під назвою «Newman's Laugh-O-Grams». Моделлю для Діснея були «» , а перші шість мультфільмів «Laugh-O-Grams» були осучасненими казками.
У травні 1921 року успіх «Laugh-O-Grams» призвів до заснування студії Laugh-O-Gram Studio, для роботи в якій Дісней найняв нових аніматорів, зокрема брата Фреда Хармана та Айверкса. Мультфільми Laugh-O-Grams не приносили достатнього доходу, щоб підтримувати платоспроможність компанії, тому Дісней започаткував виробництво мультфільму «Дивокрай Аліси», заснованого на казці «Аліса у Дивокраї», який поєднував ігрову постановку з анімацією, а головну роль виконала . Проте 12,5-хвилинний, однобарабанний мультфільм вийшов надто пізно, щоб запобігти банкрутству Laugh-O-Gram у 1923 році.
У липні 1923 року Дісней у віці 21 року переїхав до Голлівуду. Хоча Нью-Йорк був центром анімаційної індустрії, Волт вирішив переїхати до Лос-Анджелеса. Це рішення було зумовлене тим, що його брат Рой проходив там лікування після туберкульозу, а також бажанням Волта стати кінорежисером. Зусилля Діснея продати «Дивокрай Аліси» зазнавали невдачі, допоки він не отримав повідомлення від нью-йоркського дистриб'ютора Маргарет Вінклер. Вона втрачала права на мультсеріали «З чорнильниці» та «Кіт Фелікс» і потребувала нового проєкту. У жовтні вони підписали контракт на шість «Комедій Аліси» з можливістю створення ще двох мультсеріалів по шість епізодів кожний. Для виробництва мультфільмів Волт і Рой заснували Disney Brothers Studio, яку пізніше перейменували на The Walt Disney Company. Вони переконали Девіс та її родину переїхати до Голлівуду, щоб продовжити співпрацю — дівчина за контрактом отримувала 100 доларів на місяць. У липні 1924 року Дісней також найняв Айверкса, переконавши його перебратися з Канзас-Сіті до Голлівуду. 1926 року була заснована перша офіційна студія Діснея — Walt Disney Studio — за адресою Гіперіон-авеню, 2725; будівлю було знесено в 1940 році.
1926 року роль Вінклер у розповсюдженні «Аліси» поступово перейшла до її чоловіка-кінопродюсера Чарльза Мінтца, хоча стосунки між ним і Діснеєм іноді були напруженими. Мультсеріал тривав до липня 1927 року, до того часу Дісней почав втомлюватися від нього і захотів відійти від змішаного формату до повної анімації. Після того, як Мінтц запросив новий матеріал для розповсюдження через Universal Pictures, Дісней та Айверкс створили Щасливого кролика Освальда, якого Волт хотів зробити «бадьорим, пильним, зухвалим і ризикованим, а також охайним і підтягнутим».
У лютому 1928 року Дісней сподівався домовитися про більший гонорар за виробництво мультсеріалу про Освальда, але виявив, що Мінтц хоче зменшити виплати. Продюсер також переконав багатьох залучених художників працювати безпосередньо на нього, зокрема Гармана, Ізінга, та Фріза Фрілінга. Крім того, Дісней дізнався, що права інтелектуальної власності на Освальда належать Universal. Мінтц погрожував заснувати власну студію та самостійно виробляти мультфільми, якщо Дісней відмовиться прийняти зменшення зарплати. Той відхилив ультиматум і втратив більшу частину свого персоналу, крім Айверкса, який вирішив залишитися з ним.
1928—1934: Мікі Маус та подальший успіх
Щоб замінити Освальда, Дісней і Айверкс розробили Мікі Мауса, можливо, натхненного домашньою мишею, яку Дісней прихистив під час роботи в студії Laugh-O-Gram, хоча справжнє походження персонажа невідоме. Спочатку Волт обрав ім'я «Мортімер Маус», але його дружина Ліліан вважала такий варіант надто помпезним і запропонувала замість нього «Мікі». Айверкс переробив попередні ескізи колеги, щоб полегшити анімацію персонажа. Дісней, який почав дистанціюватися від процесу мультиплікації, озвучував Мікі до 1947 року. За словами одного співробітника студії, «Аб створив зовнішність Мікі, але Волт надав йому душу».
Мікі Маус вперше з'явився в травні 1928 року на тестовому показі короткометражного мультфільму «», але проєкт (як і друга картина з героєм «») не зміг знайти дистриб'ютора. Після сенсаційної прем'єри першого звукового фільму «Співак джазу» 1927 року, Дісней використав синхронний звук у короткометражці «Пароплавчик Віллі», яка в підсумку стала першим звуковий мультфільмом, до якого звукова доріжка . Після завершення анімації Disney підписала контракт з колишнім керівником Universal Pictures на використання системи запису «Powers Cinephone»; Cinephone став новим дистриб'ютором ранніх звукових мультфільмів Disney, які незабаром набули популярності.