Антіо́хійська правосла́вна архієпа́рхія Півні́чної Аме́рики (; ), яку в Північній Америці часто називають просто Антіо́хійська архієпа́рхія (або архієпископі́я) — напівавтономна православна архієпархія в складі Антіохійського патріархату в США і Канаді. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, англійську, арабську, грецьку, французьку мови та новоюліанський календар, вона є частиною Східного християнства. Православні емігранти до США і Канади з Сирії та Леванту спочатку знаходилися під опікою Православної церкви Росії, але після більшовицького перевороту отримали власну структуру в юрисдикції Антіохійської церкви. Внутрішні конфлікти розділили антіохійських православних на дві паралельні архієпархії — в Нью-Йорку і Толідо. Розділення тривало до 1975 року, коли митрополит Філіп (Саліба) став єдиним архієпископом возз'єднаної Антіохійської архієпархії. Священний Синод Православної церкви Антіохії надав архієпархії автономний самоврядний статус у 2003 році. У 2014 році архієпархія налічувала 275 парафій.

Історія

Антіохійські православні спочатку перебували під опікою Православної церкви Росії в Америці і перший антіохійський єпископ, висвячений у Північній Америці, святий Рафаїл Бруклінський, був висвячений РПЦ в Америці у 1904 році для догляду за сирійськими та левантськими православними емігрантами з Османської імперії до США і Канаду. Вони приїжджали переважно з провінцій Адана, Алеппо, Бейрут і Дамаск (місце народження засновника спільноти святителя Рафаїла Бруклінського).

Після більшовицької революції Православна церкви Росії та її вірні закордоном опинилися у хаосі, тож антіохійські православні у Північній Америці, одночасно вражені загибеллю свого улюбленого єпископа, святого Рафаїла, перейшли під безпосередню опіку Антіохійського патріарха в Дамаску. Однак через внутрішні конфлікти антіохійські православні в Північній Америці були розділені між двома архієпархіями — Нью-Йорка і Толідо.

У 1975 році дві антіохійські православні архієпархії були об'єднані в одну архієпархію Північної Америки (наразі з центром у місті Інглвуд, Нью-Джерсі). Звідтоді архієпархія пережила значне зростання за рахунок постійної євангелізації та імміграції православних арабів із Близького Сходу. Предстоятелем архієпархії з 1966 до 2014 року був митрополит Філіп (Саліба). Шість інших єпархіальних архієреїв допомагали митрополиту в догляді за дев'ятьма єпархіями митрополії, яка є третьою за величиною православною юрисдикцією в Північній Америці. Станом на 2011 рік архієпархія мала 74 600 вірних у США, 27 300 із яких постійно відвідували церкву, 249 парафій та два монастиріKrindatch, A. (2011). Atlas of American orthodox christian churches. (p. 44). Brookline, MA: Holy Cross Orthodox Press. У 2014 році архієпархія налічувала 275 парафій у США і Канаді.

9 жовтня 2003 року Священний Синод Православної церкви Антіохії частково задовольнив прохання архієпархії про надання їй самостійного статусу, щоби дозволити їй краще управляти собою, удосконалювати і розширювати свою інформаційно-місіонерську діяльність, внутрішньо організовувати себе в кількох єпархіях, і розвиватися далі на шляху до адміністративного єдності всього православ'я в Америці. Фактичний статус архієпархії — самоврядна церква.

Архієпархія є учасником Асамблеї канонічних православних єпископів Америки, однак через конфлікт Православної церкви Антіохії та Константинополя і Єрусалима, митрополит Йосиф не присутній на засіданнях Асамблеї.

Митрополит Філіп помер у 2014 році, а його наступником став митрополит Йосиф (Аль-Зелаві).

Структура Антіохійська архієпархія розділена на дев'ять територіальних єпархій. Деякі з них частково поширюються на територію Канади.

Єпархія Чарльстона, Окленда і Середньо-Антантична (канцелярія в Чарльстоні, Західна Вірджинія); Єпархія Іґл-Рівер і Північного Заходу (канцелярія у Іґл-Рівер, Аляска); Єпархія Лос-Анджелеса і Заходу (канцелярія у Лос-Анджелесі, Каліфорнія) Єпархія Маямі і Південного Сходу (канцелярія у Корал-Гейблз, Флорида) Єпархія Нью-Йорка і Вашингтона (канцелярія у Інглвуді, Нью-Джерсі) Єпархія Оттави, Східної Канади і півночі штату Нью-Йорк (канцелярія у Монреалі, Канада); Єпархія Толідо та Середнього Заходу (канцелярія у Толідо, Огайо); Єпархія Вічити та Центральної Америки (канцелярія у Вічита, Канзас); Єпархія Вустера і Нової Англії (канцелярія у Вустері, Массачусетс).

Євангелізація і місіонерство Багато консервативних колишніх англікан перейшли до Антіохійської архієпархії, деякі приєднуються і очолюють парафії з богослужінням за західним обрядом, який більш звичний для західних християн. Нинішня місія Антіохійської православної архієпархії Північної Америки полягає у тому, щоби «принести Православ'я в Америку», тож юрисдикція має дуже активний відділ місіонерства та євангелізації на чолі з протоієреєм Пітером Ґілквістом, який очолив масовий перехід з невизнаної Євангелічної Православної Церкви до канонічного Православ'я. Ґілквіст вийшов на пенсію у грудні 2011 року і помер в липні 2012 року. Отець Майкл Кейзер був названий його наступником на посаді голови відділу .

Єпархія також включає в себе Служіння стародавньої віри (Ancient Faith Ministries) з його добре відомим Радіо стародавньої віри (Ancient Faith Radio) — Інтернет-радіостанцією з вмістом на тему православного християнства, включно з низкою радіостанцій та понад 100 подкастів.

У результаті євангелізації та місіонерства Антіохійська архієпархія мала значне зростання в період з середини 1960-тих і до 2012. Архієпархія мала лише 65 парафій у США в середині 1960-тих, а в 2011 року ця цифра становила вже 249 парафійKrindatch, A. (2011). Atlas of American orthodox christian churches. (p. 45). Brookline, MA: Holy Cross Orthodox Press.

Стосунки з іншими християнськими конфесіями Єпархія раніше був членом Національної ради церков США, але собор архієпархії 28 липня 2005 одноголосно проголосував за повну відмову від участі у діяльності цього органу, посилаючись на його підвищену політизацію і, як правило, безплідність. Це робить архієпархію єдиною великою православною юрисдикцією в США, яка пішла на такий крок.

Єпископат

Хоча навернені американці відіграють суттєву роль у житті єпархії і широко представлені серед духовенства і мирян, всі старші ієрархи Антіохійської архієпархії мають левантійське походження.

Предстоятель

Йосиф (Аль-Зелаві), митрополит Нью-Йоркський і Північної Америки

Інші єпископи

Василь (Ессей), єпископ Вічитський Томас (Йозеф), єпископ Чарльстонський Александр (Муфаррідж), єпископ Оттавський Йоан (Абдалла), єпископ Вустерський Антоній (Майклз), єпископ Толідський Миколай (Озон), єпископ Маямський Димитрій (Хурі), єпископ Джаблійський, на пенсії

Колишні предстоятелі

Архієпархія Нью-Йорка

Митрополит Віктор (Або-Ассалей), 1924-1935 Митрополит Антоній (Башир), 1936-1966 Митрополит Філіп (Саліба), 1966-1975

Архієпархія Толідо

Митрополит Самуїл (Давид), 1936-1958 Митрополит Михайло (Шахін), 1958-1975

Архієпархія Північної Америки

Митрополит Філіп (Саліба), 1975-2014 Митрополит Йосиф (Аль-Зелаві), 2014 - нині

Див. також

Антіохійська православна архієпархія Австралії, Нової Зеландії та всієї Океанії Православна церква Антіохії

Примітки

Посилання

Офіційний сайт архієпархії (англ.) Офіційний сайт Антіохійського патріархату (англ., араб.) Антіохійська православна Архієпархія Північної Америки (англ.) (стаття на OrthodoxWiki)