Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; , Полтава, Україна — 23 лютого 1942) — український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон». Мав серед іншого шведське та єврейське походження, проте виховувався в середовищі української інтелігенції, до чийого кола входила його бабуся Катерина Даценко«Вся сім'я всідалася скубти і потрошити горобців. Тоді у нас вважався багатий обід», тож у документах навіть у суворі 1930-ті роки репресій зазначав себе як українець, а рідною мовою українськуЗабуті великі українці: їх знають у світі, але для нас вони ніхто.

Життєпис

Народився в ПолтавіН. К. Кочерга. Кондратюк Юрій Васильович // . Мати, Людмила Львівна Шаргей (до шлюбу баронеса з роду Шліпенбахів), її предки були шведами, котрі після поразки в Полтавській битві залишилися в Російській імперії. Була викладачкою французької мови. Батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — єврейський конвертит католицькогоШаргей — Кондратюк — Луна , Информационно-исторический портал «ваш год рождения» віросповідання, студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займались його бабуся Катерина Кирилівна і нерідний дід, її другий чоловік Яким Микитович Даценко, син священників з села Мала Павлівка, колишньої Грунської сотні. У місті Яким Даценко людина відома — колишній земський лікар міста Зінькова, та ще статський радник, який служить у державній скарбниці («казначействі»). Нерідко сам Яким Микитович, один або з Панасом Мирним вирушав у Полтаві на Малу Садову вулицю, де жив Володимир Галактіонович Короленко. Мати Олександра Шаргея хворіла й не виходила з психіатричної лікарні. Батько Олександра ж, з категорії «вічних студентів», навчався у Німецькій імперії. Олександр Шаргей писав в автобіографічній анкеті про своїх батьків таке: «…меня вырастил неродной дедушка». У 1906 році, після повернення до Російської імперії, батько, Ігнатій Бенедиктович, забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербурга.

У 1910—1916 роках навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії. У 1914 році зацікавився задачею міжпланетних польотів. За власними спогадами, на нього сильно вплинув науково-фантастичний роман німецького письменника Бернгарда Келлермана «Тунель» (1913), який описував будівництво тунелю між Європою й Америкою під Атлантичним океаном. Кондратюк згадував, що він під впливом роману…заходився обробляти, наскільки дозволяли мої сили, майже одночасно дві теми: пробивання глибокої шахти для дослідження надр Землі й утилізації теплоти ядра та політ за межі Землі«Творческая автобиография. Письмо Н. А. Рынину. 01.05.1929» // Рынин Н. А. «Теория космического полета», Ленинград, 1932.У 1916 році Кондратюк закінчив гімназію зі срібною медаллю.

У вересні 1916 року Шаргей почав навчання в Петроградському політехнічному інституті. Тоді ж завершив полтавсько-петроградський науковий блокнот-рукопис із теорії космонавтики. Однак уже в листопаді 1916 року його призвали до армії й зарахували до , яке закінчив 29 березня 1917 року з отриманням звання прапорщика та був зарахований до армійської піхотиДополнение к приказу Армии и Флоту о военных чинах Сухопутного ведомства от 29-го марта 1917 года. З квітня 1917 до березня 1918 року воював проти Туреччини на Південному Кавказі. Після Жовтневого перевороту у Добровільчій армії та ЗСПР командир кулеметного взводу.

У 1919 році залишився під КиєвомВолков С. В. База даних «Учасники Білого руху в Росії» на січень 2016 року. Літера Ш. С. 50. Оселився в містечку Сміла (тепер Черкаська область). Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої роздобув документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали й неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано в практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць («Аполлон-11», 1969). На зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.

Довгий час уважалося, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року, тому на меморіальній дошці у Полтаві, фото якої наведено нижче, роком смерті вченого вказано 1941 рік. Проте згодом були знайдені докази того, що Юрій Кондратюк був живий і після цієї дати: зокрема, його підпис у відомості, датований січнем 1942 року А.Железняков «КОНДРАТЮК Юрий Васильевич (А. И.ШАРГЕЙ)» // «Энциклопедия „Космонавтика“». Тому поширеною стала версія, що вчений загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровим Калузької області. Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області (у кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров — Верхня Пісочня; ). За версією Джона Губолта, помер у 1952 році у США. Іншою є версія, що він загинув у концтаборі. Як аргумент прихильники цієї версії наводили факт виявлення після війни в Пенемюнде рукописного зошита Юрія Кондратюка з формулами й розрахунками з ракетної техніки.

Основні дати творчого життя У 1925 році надіслав до в Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», продовжував працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань, Осетія, Сибір). «Найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі», — так відгукнувся про дослідження Кондратюка професор . У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів» (видана власним коштом автора). У 1930 році засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, працював у конструкторському бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року). У 1932—1933 працював у Новосибірську над проєктом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проєкт передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат, тоді як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею. У 1939 році Юрій Кондратюк очолив відділ проєктно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

Внесок у науку і міжнародне визнання Юрій Кондратюк увійшов до історії науки й техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він уперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо.

Очевидно, найбільшим його досягненням є проєкт розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (НАСА) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Губолта: виникла ідея вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальний модуль. Цю ідею, з якою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі КеннедіНазва мису Канаверал у 1964—1973 роках за стартом ракети, що мала понести корабель «Аполлон-9» у напрямку до Місяця, я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів.Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).

Ушанування пам'яті

З 1970 року імені Юрія Кондратюка вулиця в Мінському масиві в Києві. З 2016 року імені Юрія Кондратюка вулиця на житловому масиві Червоний Камінь у місті Дніпрі. Федераціями космонавтики України та Росії була випущена загальна для обох держав пам'ятна медаль «Ю. В. Кондратюк». Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю. В. Кондратюка. Цієї нагороди удостоєні як українське вчені, конструктори, інженери, ветерани ракетно-космічної галузі, так і громадяни Росії, США, Китаю, що працюють з Україною за спільними програмами освоєння космічного простору. У «Положенні про нагороди Аерокосмічного товариства України» є медаль ім. Ю. В. Кондратюка. Його ім'ям названий відкритий у 2001 році Музей авіації та космонавтики у Полтаві. Біля нього встановлений пам'ятник Юрію Кондратюку. Ю. В. Кондратюку присвячено ювілейну монету «Юрій Кондратюк», яку в 1997 році викарбував Національний банк України на його честь, а також дві поштові марки (1997 та 2002 років). 21 червня 1997 року іменем ученого названо Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» — з нагоди 100-річного ювілею. Його іменем названо астероїд 3084 Кондратюк. Його іменем названо кратер на зворотному боці Місяця. 21 червня 2012 року компанія Google відзначила 115 років з дня народження Юрія Кондратюка встановленням принагідного дудла на головній сторінці. У 2014 році занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Юрій Васильович Кондратюк у Залі Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико. У 2015 році Мала академія наук України ініціювала проєкт медалі Юрія Кондратюка. 21 червня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім'я та прізвище — Олександр Шаргей) (1897—1942), ученого-винахідника, розробника ракетної техніки і теорії космічних польотів. У 2020 році National Geographic випустив серіал «Космос: можливі світи», у 8-й серії якого вшановується внесок Юрія Кондратюка у розвиток науки та наголошується, що саме його ідея «траси Кондратюка» зробила можливою подорожі на Місяць на космічних кораблях «Аполлон». У серіалі стверджується, що два невідомі космічні науковці передали рукописи Кондратюка Джону Губолту. У серіалі наратор Ніл Деграсс Тайсон заявляє: Ряд найвидатніших людських досягнень тягнеться значно далі у минуле, а ніж ми могли припускати. Деякі корені заховані глибоко в могилі останньої надії. Але якимось чином мрії постають! Епічні експедиції Першої золотої доби дослідження космосу, ймовірно й наступної, були можливі завдяки людині, чиїх два імені, одне справжнє, а одне фальшиве — однаково були забуті.

Галерея

Див. також Траса Кондратюка Полтавський музей авіації та космонавтики Космос: можливі світи

Примітки

Література В. А. Шендеровський. Кондратюк Юрій Васильович // Н. К. Кочерга. Кондратюк Юрій Васильович // Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с. Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша / Б. Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-256-5 Бурій В. Син Землі — син Космосу: Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 12 лип. — С. 4. — (Постаті).

Посилання

Олена Чекан. Зоряний блукач із Полтави // Український тиждень, 10.04.2009