Голокост на Криворіжжі — систематичне винищення євреїв на території міста Кривого Рогу та у Криворізькому районі, окупованих нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.
Життя євреїв Криворіжжя до Другої світової війни
Протягом 1920-30-х років місцевих євреїв активно залучали до управління новоствореними заводами та шахтами, вони брали участь у суспільному житті міста та сформували значний прошарок криворізької інтелігенції. У той самий час, у сільській місцевості євреї продовжували займатись роздрібною торгівлею, медициною та обіймати посади в адміністрації. Як міські, так і сільські жителі регіону стверджують, що міжетнічного напруження в цей період не спостерігалось.
Єврейську общину Криворіжжя не оминули радянські репресії. В 1937 р. були засуджені як «вороги народу» євреї — керівники промислових підприємств та шахт міста: Дрейцер, Рабинович, Трахтенберг, Шильман, Весник та інші. Разом із ними були засуджені працівники КРЄСівської електростанції: Теребош, Бригман, Бель, Шмидт та іншіНеизвестное Криворожье: странички еврейской истории, 2015. С. 23. Разом із тим, і серед працівників криворізького відділу НКВС траплялись євреї. Так, в 30-х роках Криворізький відділ НКВС очолював Резніков, а начальник одного з відділень був Гуревич. У цей же час, працівниками міського відділу НКВС були, як мінімум два єврея: Самуїл Гусятинський та Емануїл МамисДА СБУ м. Дніпро, ф. 6(Р), оп.1, спр. П-7099. Євреї протягом 20-30-х років були інкорпоровані до багатьох сфер життя міста. Вони продовжували займатись торгівлею, були лікарями, інженерами, працювали в лавах НКВС тощо. За переписом 1939 р. у Кривому Розі було 12 745 євреїв, у колонії Інгулець — 226. А у Криворізькому районі мешкало 599 євреївКруглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «ЛИРА», 2016, С. 147-148..
Основні етапи знищення єврейського населення Кривого Рогу
14 серпня 1941 р. німці ввійшли до Кривого Рогу. З перших днів окупації місто опинилось у зоні управління 538-ї польової комендатури. Майор Реглер, очільник 538-ї польової комендатури, вже в одному з перших оперативних зведень так описував становище єврейського населення міста:
«Евреям приказано носить специальные нарукавные повязки, им запрещено резать (крупный и мелкий) скот. Местная комендатура Кривого Рога получила приказ о принятии необходимых мер для сдачи еврейским населением имеющейся у них валюты, инвалюты, ценных бумаг, благородных металлов и драгоценных камней. Комендатура отвечает так же за сохранность всего имущества бежавших евреев. Жителям города Кривой Рог было дано сообщение, что им разрешается для возмещения убытков присваивать себе деньги, отнятые у евреев. Изучается вопрос о целесообразности создания здесь гетто»ДА СБУ м. Дніпро, ф 4(Р), оп. 2, спр. 74, т.4.
Гетто у місті так і не було створене. З серпня 1941 р. розпочалося поступове знищення євреїв Кривого Рогу. Перші розстріли відбулися у серпні 1941 р. Вони були здійснені айнзацкомандою 6 (командир — штандартенфюрер СС д-р Єрхард Крьогер). У цей час були вбиті 105 євреїв. З 1 по 13 вересня ця ж команда здійснила розстріл ще 60 євреїв, а протягом 14-27 вересня було вбито ще 26 євреївКруглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрия»: монография. Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «ЛИРА», 2016, с.150.
12 вересня 1941 р. взвод 2-ї роти 318-го поліційного батальйону разом із СД розстріляли групу євреїв у районі с. Широке, а через два тижні (25 вересня 1941 р.) частини 1-ї мотопіхотної бригади СС розстріляли євреїв у районі Кривий Ріг-НікопольКруглов А. Хроники Холокоста в Украине, Днепротровск, 2004, с.30; 34; 38..
Зі свідчень місцевого поліцая Івана Семки відомо, що у вересні 1941 р. євреїв примусово змушували працювати на різних роботах у місті. Так, він, разом з іншими поліцаями, виводив на роботи євреїв, які мешкали на вулицях Карла Лібкнехта та СаксаганськійДА СБУ, м. Дніпро, Ф6 (Р), оп 2, спр.17233, арк. 152. Восени 1941 р. у Кривому Розі базувався штаб вищого фюрера СС та поліції «Росія-Південь» обергрупенфюрера СС Фрідріха Єкельна. Саме під його керівництвом була проведена масова акція зі знищення криворізьких євреївКруглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине, 2016, с. 157. 3 жовтня 1941 р. розпочалася підготовка до найбільшої акції зі знищення місцевих євреїв. Так, на початку жовтня Кривий Ріг відвідав райхсфюрер СС і шеф німецької поліції Генріх Гіммлер. Він мав намір особисто проінспектувати акцію масового розстрілу, але через низку причин такий не відбувся.
Разом з тим, після візиту Гіммлера, у Кривому Розі айнзацкоманда 6 вперше розстріляла групу єврейських жінокКруглов А. Без жалости и сомнения. Документы о преступлениях оперативных групп и команд полиции безопасности на временно оккупированной территории СССР в 1941—1944 годах, Днепропетровск, 2008.Ч.1., с.43. У цей же час у місті посилилася антисемітська пропаганда. На сторінках місцевої газети «Дзвін» 10 жовтня 1941 р. з'явилась рецензія на фільм «Вічний жид». У рецензії чітко прослідковувалась головна ідея: «Геть жидівство!»Округовий криворізький часопис «Дзвін», 10 жовтня 1941 року. Наявність подібної рецензії у міській газеті ймовірно є свідченням того, що в цей час в місті проходив кінопоказ цієї картини.
Дискусійною залишається дата наймасштабнішої акції з розстрілу євреїв у Кривому Розі. Відомі дослідники Олександр Круглов, Андрій Уманський та Ігор Щупак у своїй монографії, спираючись на німецькі документи, подають дату початку розстрілу 15 жовтня 1941 р.Круглов О., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине, 2016, с. 156. Проте, свідки цієї трагедії стверджують, що розстріл відбувся 14 жовтня 1941 р.Неизвестное Криворожье: странички еврейской истории., 2015, с.57. Дату 14 жовтня також можна зустріти в архівно-кримінальних справах, заведених радянськими органами держбезпеки на місцевих криворізьких поліцаїв, які були задіяні у цьому злочиніДА СБУ, м. Дніпро, Ф6 (Р), оп 2, спр.18835, т. 1. Участь у організації розстрілу, разом із німцями, брали і місцеві поліцаї. Так, під час «очної ставки» фельдфебел Криворізької поліції Коваль зазначав:
«….Осенью 1941 года, даты точно не помню, в Кривом Роге немцами с участием полицейских Криворожской полиции был произведён расстрел граждан еврейской национальности, примерно человек 1000 в районе шахты № 5, в том числе были расстреляны мужчины, женщины и дети. Перед расстрелом указанных граждан, примерно за несколько дней до их расстрела, комендант Криворожской полиции Тараненко, имени и отчества не помню, собрал в своём кабинете в здании полиции по ул. Дзержинского, где ранее и в настоящее время находиться родильный дом, начальников, вернее руководителей полиции, командиров 1-й и 2-й сотни Куприяненко Ивана Ивановича, Куницу Георгия, заместителя коменданта полиции Пастернака, Ильчука и меня — Коваля т.к. я в тот период служил в должности фельдфебеля полиции, был ещё кто-то из числа немцев переводчиков, но кто именно не помню. Тараненко всем нам, т.е. вышеуказанным лицам дал распоряжение о том, чтобы мы провели с подчинёнными полицейскими сбор граждан еврейской национальности в здании Синагоги, где впоследствии размещался аэроклуб…»ДА СБУ м. Дніпро, ф. 6(Р), оп.2, спр. 18835, т.2.
Це засідання дало поштовх до найбільшої у місті акції знищення євреїв. Вже на наступний день почалось виконання рядовими поліцаями розпорядження свого керівництва. Ось свідчення одного з таких виконавців:
«…Действительно в октябре 1941 года вспомогательная полиция города Кривого Рога производила массовые аресты оставшегося проживать на временно оккупированной территории города Кривого Рога еврейского населения, однако расстрел производили сами немцы в карьере шахты № 5. Какого числа это было я сейчас не помню. Подробно расскажу по этому вопросу следующее: какого числа я сейчас не помню в октябре 1941 года, было примерно 4-5 часов дня, я пришёл с наряда в полицию доложить о сдаче наряда вновь заступившей смене. Докладывая фельфебелю полиции Ковалю (имя и отчества не знаю), КОВАЛЬ мне заявил, что по распоряжению начальника полиции ТАРАНЕНКО, мне необходимо отправиться на Почтовую улицу Кривого Рога, собирать евреев и сводить их в синагогу по улице Спортивной, в городе Кривом Роге. КОВАЛЬ выражаясь в антисемитском направлении по адресу евреев, сказал мне, что бы каждой еврейской семье, проживавшей в районе порученного мне участка, объявил, что они будут вывезены в Палестину и что им необходимо взять с собой самые необходимые вещи. О том, что их собирают для расстрела КОВАЛЬ мне не говорил, но только предупредил, что от каждой еврейской квартиры ключи должен взять я с собой сразу же при уводе семьи в синагогу. Выслушав задание КОВАЛЯ я отправился на порученный мне участок для выполнения задания. Вместе со мною это задание выполнял Лысенко Василий полицейский. Выполняя задание КОВАЛЯ, я вместе с полицейским Лысенко я подверг аресту и доставил в синагогу шесть еврейских семей общей численностью до 20-25 человек. Операцию по изъятию еврейских семей мы закончили по заходу солнца в тот же день. Ключи от квартир арестованных нами еврейских семей, мною лично были сданы в полицию КОВАЛЮ…»ДА СБУ м. Дніпро, ф 6(Р), оп. 2, спр..17911.
Виводити євреїв на розстріл почали приблизно о 10 годині ранку 14 жовтняПравда години скоріш за все є умовними, бо керівник першої сотні поліції І. Куприяненко, який був присутній на місці розстрілу стверджував, що розстріл вже почався у 9й годині ранку.. Але перед цим до синагоги увійшли Олексій Пастернак та Михайло Стрикаль (слідчі криворізького СД) та відібрали у євреїв найцінніші речі. Частину зібраних речей вони віднесли до кабінету начальника поліції М. Тараненка, а іншу частину до начальника агентурно-слідчого відділу В. Пастернака.
Зі свідчень поліцая І. Собко маємо інформацію про основні події того дня:
«….На второй день, примерно в десять часов утра все еврейские семьи которые были собраны в синагоге, составлявшие свыше одной тысячи человек, были выведены силами полиции к карьеру шахты № 5 Кривого Рога, ныне шахта № 5 шахтоуправления им. Ильича, для расстрела. В конвоировании евреев к карьеру шахты № 5 от синагоги принимал участие и я. По прибытию на шахту № 5 мы застали там немцев, очевидно из СС, там же в карьере переводчик полиции ГОФЕРТ Евгений передал распоряжение немецкого офицера, фамилии и имени его не знаю, старшим по охране евреев ПЕЧЕНЮКУ Василию и БРЕСЛАВСКОМУ, имя не знаю, подготовить партии по десять человек для расстрела, т. е. снять ценную одежду, обувь и прочее. В первую очередь женщин с маленькими детьми, а после остальных. ПЕЧЕНЮК и БРЕСЛАВСКИЙ дали нам такую же команду, после чего мы приступили к исполнению.
Раздетых до белья по десять человек евреев отводили примерно на пятьдесят метров от общей толпы еврейских семей и расстреливали здесь немцами из автоматов. Евреи подготовленные нами по десять человек для расстрела, кричали, плакали, прощались между собой, просили помиловать их однако все они были расстреляны за исключением трёх человек, у которых отцы были русскими, как их фамилии и откуда эти три еврея я не знаю. После окончания расстрела всех выведенных еврейских семей, ряду работников полиции было поручено собрать деньги в одежде расстрелянных и посортировать одежду и обувь хорошего качества отдельно от изношенной одежды…. ….. Ещё упустил добавить следствию следующий факт: в тот же день, когда производился массовый расстрел еврейского населения города Кривого Рога, были приведены в тот же карьер шахты № 5 большая группа военнопленных Красной Армии еврейской национальности, которые так же группами по десять человек были немцами расстреляны. Кто их привел, полиция или немцы, я не знаю, т.к. они выводились немцами из балки….».