Розподілена практика (також відома як розподілені повторення або рознесена практика) — це стратегія навчення, у якій практична частина розбита на декілька коротких занять, що тривають протягом більш тривалого періоду часу. Люди і тварини запам'ятовують елементи списку ефективніше, коли вони навчаються протягом декількох занять, розподілених впродовж тривалого часу, ніж коли навчення триває швидко, протягом короткого періоду часу. Таке явище має назву . Протилежна, масова практика, складається з меншої кількості більш тривалих навчальних занять. Як правило, це менш ефективний метод навчання. Наприклад, під час підготовки до екзамену, розподілення ваших занять на більш тривалий проміжок часу дасть набагато ефективніший результат, ніж інтенсивна підготовка за ніч до самого екзамену.

Історія

Впливовий німецький психолог Герман Еббінгауз був першим, хто спостерігав ефект розподіленого навчання та опублікував свої висновки у книзі «Memory: A Contribution to Experimental Psychology». Зробивши себе предметом своїх же досліджень, Еббінгауз вивчив список безглуздих складів, щоб контролювати змішані змінні, такі як попередні знання, які дозволяли йому відкрити та ефект порядкового номера.Ebbinghaus, H., Ruger, H.A., Bussenius, C.E. (1913) Memory: A contribution to experimental psychology

Більш сучасне дослідження ефекту розподіленої практики, було проведено і Лонгменом у 1978 році. Вони досліджували ефективність розподіленої практики під час навчення працівників пошти працювати на друкарській машинці за новою системою. Шляхом зіставлення прогресу тих, хто навчався за методом масової практики з тими, хто навчався за методом розподіленої, Беддлі винайшов, що не зважаючи на те, що масова практика могла б здатися більш ефективним методом навчання, тому що учасники можуть засвоїти матеріал за меншу кількість днів, ті працівники пошти, які мали короткі заняття але розподілені на декілька днів, вивчили матеріал краще ніж ті, хто мав більш тривалі заняття, але меншу кількість. Ті працівники пошти, що мали короткі заняття протягом декількох днів у підсумку друкували швидше й точніше.Беддлі А.Д, Лонгмен Д. Дж. А., (1978) «Вплив тривалості та частоти тренувань на показники навчання» Ergonomics V21 No8, 627—635.

Методологія Декілька психологічних функцій відповідальні за корисний вплив розподіленої практики. Найбільш поширеними з них є процедурне навчання, , та розподілене повторення.

Процедурне навчання Процедурне навчання — це повторення однієї і тієї ж складної дії знов і знов, поки усі відповідні нейронні системи не почнуть працювати разом, щоб виконувати цю дію автоматично.Зімбардо, П. Г., and Джеррінг, Р. Дж. (1999). Психологія і життя. (15th ed.).Нью Йорк: Лонгмен. Розподілена практика — це найбільш продуктивний метод процедурного навчання. Однаково розподіливши кількість тренувань заданої дії впродовж певного проміжку часу, ви покращите ефективність вивчення цієї навички.

Засвоєння  — це ефект, коли початкова (часто короткочасна) стимулювальна подія впливає на її подальше згадування або сприйняття. Цей ефект є найбільш помітним при роботі з семантичними знаннями, але також застосовується для отримання загальних навичок.Т'юлвінг, Ендель; Данель Л. Сщекер; Хизер A. Старк(1982). «Ефект засвоєння в завданні на доповнення слова незалежні від розпізнавальної пам'яті». Журнал експериментальної психології: Навчання, Пам'ять, і Пізнання 8 (4). Що стосується розподіленої практики, збільшення кількості практичних занять при навчанні призведе до збільшення ефекту засвоєння для наступних тренувань. Це призводить до збільшення швидкості відкликання у пам'яті, що еквівалентно збільшенню рівня навчання. Це допомагає пояснити, чому рівномірне розповсюдження ваших практичних занять, замість того, щоб поширювати їх на одну сесію, дає змогу краще навчатися.

Розподілене повторення Розподілені повторення відносяться до розкладу навчання, в якому елементи спочатку запам'ятовуються, а потім, через певний проміжок часу знов повторюються. Чим краще людина запам'ятала ці елементи, тим більший проміжок часу, після котрого вона має ці слова повторити, і навпаки.Беддлі, A. Д., Людська пам'ять: Теорія и практика", 1997 Це явище спирається на силу вже засвоєної інформації в пам'яті, щоб ефективно збільшувати прогрес і об'єм запам'ятовування. Інформацію, яка була погано засвоєна через неефективні засоби навчання, буде важче згадати, а також це зменшить ефект навчання, що був досягнутий за рахунок розподіленої практики. Розподілена практика безпосередньо впливає на ефективність розширення об'єму інформації, яку ми намагаємося згадати, оскільки вона забезпечує потужнішу основу для її .

Теорії

Процеси вільного відклику і керування пам'яттю Різні теорії пояснюють дію розподілення результатом запуску процесів та явного керуванням пам'яттю. Роберт ГрінГрін, Роберт Л.. Ефект розподілення в пам'яті: Свідчення о врахуванні двох процесів. Журнал експериментальної психології: Навчання, Пам'ять, і Пізнання 15. 3 (Травень 1989): 371—377 запропонував двофакторну оцінку розподіленого ефекту. Ефект розподілення вважається причасним до процесу вільного відклику за здатність відтворення у пам'яті стадії навчання. Так як вільний відклик чутливий до контекстних асоціацій, розподілені елементи отримують користь від додаткового кодування контекстної інформації. Таким чином, друга поява елемента у списку нагадує учню про першу зустріч того самого елемента та про контекстні особливості, що оточують цей елемент. Коли елементи розподілені, кожна контекстна інформація кодується своєю презентацією, тоді як для масових елементів різниця в контексті відносно невелика. Це веде до того, що більшість пошукових сигналів буде закодована розподілено, а не масово, що призведе до покращення згадування.

Процеси керування пам'яттю (наприклад, , та ) більше покладаються на інформацію про елемент і менше на контекстну інформацію. Грін запропонував, що розподільний ефект обумовлений збільшенням кількості навмисних повторень розподіленних елементів. Це підтверджується тим, що ефект розподілення не виявляється при заняттях за методом .

Семантичний аналіз і засвоєння Дослідження також показали, що ефект розподілення може з'явитися під час виконування вправ на згадування в умовах , де семантичний аналіз заохочується шляхом вправ на орієнтування.Чаліс, Бредфор Г.. (Березень 1993). Ефект розподілення під час процесів керування пам'яттю залежить від рівня обробки. Журнал експериментальної психології: Навчання, Пам'ять, і Пізнання 19. 2, 389—396.Руссо, Рікардо; Маммарелла, Нікола; Авонс, С І. До єдиного обліку ефекту розподілення в явних процесах керування пам'яттю. Журнал експериментальної психології: Навчання, Пам'ять, і Пізнання 28. 5 (2002 Вересень): 819—829. Бредфорд Чалліс знайшов ефект розподілення для цільових слів після того, як слова були випадково проаналізовані семантично. Однак, ніякого ефекту не було, коли цільові слова були поверхово кодовані використовуючи задачі графемічного дослідження. Це говорить про те, що підкреслює розподілювальний ефект у процесах керування пам'яттю.

Коли елементи представляються у вигляді групи, перше виникнення цільового елементу, який потрібно запам'ятати, семантично засвоює уявне представлення цього елемента таким чином, що коли елемент зустрічається вдруге, зразу після першого виникнення, спостерігається прискорення його семантичної обробки. Семантичне засвоєння минає протягом часу,Кірснер, Кім; Сміт, Мерелін C; Локхарт, Р С; Кінг, M Л; Джейн, M. Двомовна лексика: мовні одиниці в інтегрованій мережній журналі вербального навчання та вербальної поведінки 23. 4 (1984 Серпень.): 519—539. ось тому друга зустріч розподіленого елемента у меншій ступені семантично засвоюється. Таким чином, з приводу семантичного засвоєння, друге виникнення більш сильно засвоюється і зменшує час семантичної обробки коли цільовий елемент знаходиться у групі, у порівнянні з тим, коли він виникає розподілено з короткими перервами. Цей механізм семантичного засвоєння забезпечує розподіленим словам більш обширну обробку, ніж масовим, створюючи ефект розподілення.

Наслідки з безглуздими подразниками З цього пояснення ефекту розподілення випливає, що цей ефект не повинен виникати з безглуздими стимулюючими впливами, які не мають семантичного представлення в пам'яті. Ряд досліджень продемонстрував, що семантично обґрунтований підхід повторень не може пояснити розподільний ефект у для таких стимулів, як незнайомі особи, і не-вербальні ознаки, які не піддаються семантичному аналізу.Руссо, Рікардо; Паркін, Алан Дж.; Тейлор, Сандра Р.; Уілкс, Джак'юлін. Перегляд поточних рахунків двопроцесорних ефектів розподілення в пам'яті. Журнал експериментальної психології: Навчання, Пам'ять, і Пізнання 24. 1 (Січ 1998): 161—172. Корнольді і Лонгоні навіть виявили значний розподільний ефект в розпізнавальній пам'яті при задачах примусового вибору, коли цільовими стимулюючими елементами використовувалися безглузді форми.Корнольді, C., Лонгоні, A., (1997). Ефект MP-DP і вплив чітких повторів на розпізнавання випадкових форм. Італійський журнал психології, 4(1),65-76. Русо запропонував, що при запам'ятовуванні незнайомих подразників короткочасний перцепційний механізм повторення підтримує розподільний ефект. Коли незнайомі стимули використовуються як мішені, в процесі керування пам'яттю, пам'ять спирається на пошук структурно-перцептивної інформації про цільові елементи. Коли елементи представлені у купі, перше виникнення дає ґрунт для його другого виникнення, що призводить до зменшення перцептивної обробки другого представлення. Короткочасні ефекти повторювального засвоєння невербальних елементів зменшуються, коли відставання між пробними та цільовими дослідженнями зменшується,McKone, E (1995). Короткочасна неявна пам'ять для слів і невербальних елементів. Журнал експериментальної психології: Навчання, Пам'ять, і Пізнання 21(5). таким чином, випливає, що більш широка перцептивна обробка надається другому входженню розподілених елементів щодо того, що надається елементам, які представлені в купі. Отже, безглузді предмети які представлені в купі отримують менш широку перцептивну обробку, ніж розподілені елементи; таким чином, вилучення цих елементів порушується при виконанні процесів пам'яті.

Відповідно до цього погляду, Руссо також продемонстрував, що зміна шрифту, в якому були повторно продемонстровані всілякі сполучення букв, зменшило короткочасне перцептивне засвоєння цих стимулів, особливо для групових елементів. Після тесту пам'яті на розпізнавання, не було знайдено ефекту розподілення для сполучення букв, представлених у різних шрифтах під час дослідження. Ці результати підтверджують гіпотезу про те, що короткострокове перцептивне ґрунтування є механізмом, який підтримує ефекти розподілення у процесах керування пам'яттю, коли як цільовими елементами використовуються незнайомі стимули.

Крім того, коли шрифт змінювався між повторними появами слів у фазі дослідження, не було помічено зменшення розподільного ефекту. Такий опір при маніпулюванні шрифтами очікується за рахунок цього двофакторного обліку, оскільки семантична обробка слів при дослідженні визначає продуктивність на пізнішому тесті пам'яті, а маніпуляція шрифтами не має відношення до цієї форми обробки.

Мамарелла, Руссо, & АвонсМамарелла, Н., Руссо, Р., & Авонс, С. І. (2002). Ефекти розподілення в процесах керування пам'яттю для незнайомих облич. Пам'ять & Когнитизм, 30, 1238—1251. також продемонстрували, що зміна орієнтації обличч між повторними демонструваннями служило для усунення ефекту розподілення. Незнайомі обличчя не мають запам'ятованих уявлень у пам'яті, таким чином розподільний ефект для цих подразників буде результатом первісного засвоєння. Зміна орієнтації послужила зміні фізичного зовнішнього вигляду , тим самим зменшуючи перцептуальне засвоєння при другій появі обличчя, коли воно представлено у купі з іншими. Це призвело до однакового запом'ятовування обличч, представлених у купі і по одинці, таким чином усуваючи ефект розподілення.

Різноманітність кодування