Володимир Олександрович Браун ( , Єлисаветград, Російська імперія — 21 серпня 1957, Київ, УРСР, СРСР) — радянський кінорежисер, сценарист. Лауреат Сталінської премії (1952). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Походить з німецької дворянської родини.
Біографія Народився 1 (13 січня) 1896 року у місті Єлисаветграді (тепер Кропивницький). У 1915–1919 роках навчався в Київському комерційному інституті. Творчу діяльність почав у 1924 році в Ленінграді. З 1939 року працював в Україні.
Мешкав в Києві за адресою вулиця Саксаганського, 24. Помер 21 серпня 1957 року. Похований на Байковому кладовищі (стара частина).
Фільмографія Режисер-постановник: «Наші дівчата» (1930, Ленсоюзкіно) «Парубок з берегів Міссурі» (1931, Ленсоюзкіно) «Блискуча кар'єра» (1932, співавт. сценарію; Ленсоюзкіно) «Королівські матроси» (1933, у співавт.; Союзфільм) «Скарб загиблого корабля» (1935, у співавт.; Ленфільм) «Моряки» (1939, Одеська кіностудія) «Морський яструб» (1941, Одеська кіностудія, Ташкентська кіностудія) «Сині скелі» (1942, у «Бойовій кінозбірці» № 9) «Сто другий кілометр» (1942, у «Бойовій кінозбірці» № 11) «Зниклий безвісти» (1943, к/м, Ташкентська кіностудія) «Я — чорноморець!» (1944, у співавт.; Тбіліська кіностудія, Ташкентська кіностудія)
Київська кіностудія художніх фільмів:
«В далекому плаванні» (1945) «Блакитні дороги» (1947) «У мирні дні» (1951) «Максимко» (1952) «Командир корабля» (1954) «Матрос Чижик» (1955, автор сценарію) «Море кличе» (1955) «Мальва» (1956, за М. Горьким)
Вшанування пам'яті В Києві, на будинку по вулиці Саксаганського, 24, де з 1947 по 1957 рік мешкав кінорежисер, у 1992 році йому встановлено бронзову меморіальну дошку (горельєф; скульптор В. Л. Медведєв, архітектор А. М. Мілецький)Цікавий Київ.
Примітки
Джерела
Фільмографія на kino-teatr.ru