Словенська академія наук і мистецтв () — вищий національний науковий заклад Словенії, що об'єднує вчених і художників, обраних у члени Академії завдяки значним досягненням в галузі науки й мистецтва. Місія Словенської академії наук і мистецтв — сприяти розвитку наукової думки і художньої творчості.

Діє з 12 листопада 1938 року у Любляні. До 1943 року називалася Академія науки і мистецтва (), під час другої світової війни отримала сучасну назву. Діяльність академії визначається Законом про Словенську академії наук і мистецтв (), прийнятому 20 липня 1886 року, з рядом змін та доповнень, останні з яких були введені 28 липня 1994 року.

Історія

Витоки академії Хоча Словенська академія наук і мистецтв виникла тільки в першій половині XX століття, її витоки сягають до 1693 року, тобто до XVII століття, коли виникли Французька академія, Королівське товариство в Лондоні і Академія німецьких природознавців у Швайнфурті. У Любляні була утворена попередниця сьогоднішньої академії — Academia operosorum Labacensium — спільнота з двадцяти трьох осіб, серед яких були юристи, теологи, лікарі. Першим головою спільноти був Янез Крстник Прешерен (), доктор теології і любитель-поет. Academia operosorum відкрила шлях бароковому мистецтву в Словенії, а Любляна стала центром словенського бароко. Члени академії в 1701 році запропонували організувати в Любляні першу публічну бібліотеку. В кінці того ж року, мабуть, за їх прикладом, виникло товариство Academia philharmonicorum Labacensium — перше об'єднання музикантів та любителів музики в Словенії.

Academia operosorum Labacensium припинила своє існування близько 1725 року. Однак через сто років в епоху Просвітництва з'явилася нова академія (в 1779 році). У спільноту, що виникла з ініціативи , увійшли майбутні діячі словенського відродження Марко Похлін, , Антон Томаш Лінгарт. Нові академіки займалися в першу чергу словенською історією та мовою, а також іншими мовами, поезією, риторикою, філософією, медициною і правом. Друга академія незабаром припинила своє існування, імовірно, за розпорядженням влади, і з кінця XVIII століття настав довгий період, коли у словенців не було свого об'єднання вчених і митців.

У другій половині XIX століття виникла Словенська матіца (), метою якої було всемірне поширення грамотності в Словенії, з'явилися також інші просвітницькі товариства, однак академія наук залишалася лише мрією, здійсненою лише під час так званої першої Югославії.

Історія розвитку Словенської академії наук і мистецтв Діяльним організатором Академії був філолог , багато сил віддав розвитку організації науки в Словенії на початку XX століття. Коли в 1919 році виник університет у Любляні, Наукове гуманітарне товариство з допомогою Словенської матиці, Народної галереї () і товариства «Юрист» () почало підготовчі роботи, і в 1938 році вони були успішно завершені. Перед відкриттям Академії були обрані перші вісімнадцять членів академії, а 4 січня наступного року за королівським указом був обраний її перший голова — славіст .

Під час другої світової війни Академія не припинила свого існування і продовжувала діяльність (в основному видавничу) під керівництвом Мілана Відмара. Після закінчення війни академія була реструктурована: замість первісних чотирьох відділень спочатку виникло п'ять, потім шість, виникали нові інститути та секції. Сформувалася академія інститутського типу за зразком Академії наук СРСР, проте з 1955 року до 1958 року з її складу спочатку вийшли великі технічні інститути — інститут фізики ім. Йоже Стефана (), інститут хімії ім. Бориса Кідрича (), електротехнічний інститут () і нарешті інститут турбомашин (). У віданні Академії залишилися гуманітарні та деякі природничо-наукові інститути. В цей час було скасовано автономію академії (закони 1948 і 1949 року), повернуто їй лише за законом 1980 року. У післявоєнні роки значно зросла продуктивність академії, особливо в період з 1952 року по 1976 рік, під час головування словенського літературного критика .

Після другої світової війни Словенська академія наук і мистецтв здійснила низку важливих для Словенії проектів, наприклад, підготувала () і ().

У 1981 році гуманітарні та природничо-наукові інститути були об'єднано в (), основна мета якого — дослідження в галузі минулого і сьогодення Словенії.

У 1994 році було прийнято закон про Академію, який гарантував їй автономію і незалежність її діяльності. Словенська академія стала в один ряд з іншими європейськими академіями наук, уклала договори про співпрацю приблизно з тридцятьма академіями, стала членом міжнародних наукових і академічних організацій. Біофізик , голова Академії з 2002 року до 2008 року, продовжував широке міжнародне співробітництво Словенської академії в різних галузях науки і мистецтва.

Структура Словенської академії наук і мистецтв Словенська академія наук і мистецтв складається з 6 секцій (), за галузями науки дві з них додатково поділяються на відділення (oddelok):

I секція історичних і суспільних наук (секретар секції — акад. ). Секцію складають два відділення:

відділення історичних наук (керівник акад. ); відділення суспільних наук (керівник акад. Йоже Менцінгер).

ІІ секція філології та літературознавства (секретар секції — ч.-к. ). ІІІ секція математичних, фізичних, хімічних і технічних наук (секретар відділення — акад. Франц Форстнерич). Секцію складають два відділення:

відділення математики, фізики і хімії (керівник ч.-к. ); відділення технічних наук (керівник акад. ).

IV секція природничих наук (секретар секції — акад. ). V секція мистецтв (секретар секції — акад. Мілчек Комель). VI секція медицини (секретар секції — ч.-к. Грегор Сержа).

Крім того, в структуру Словенської академії наук і мистецтв входять:

відділ міжнародного співробітництва і координації наукових досліджень; бібліотека САНМ — третя за величиною бібліотека Словенії.

Академія заснувала також Науково-дослідний центр САНМ (), який об'єднує 17 інститутів і дослідних груп.

Голови академії

, славіст (1939—1942) Мілан Відмар, інженер-електротехнік, шахіст, філософ і письменник (1942—1945) Франце Кідрич, історик (1945—1950) , філолог (1950—1952) , літературний критик (1952—1976) , фахівець із судової медицини (1976—1992) , історик літератури (1992—2002) , біофізик (2002—2008) Йоже Тронтель, лікар-невролог (2008—2013) , архітектор (2014) З 2014 року посаду голови академії займає .

Члени академії В особовому складі Словенської академії наук і мистецтв розрізняється кілька ступенів членства в залежності від заслуг перед словенською наукою чи мистецтвом, словенського походження чи громадянства

Дійсний/ординарний член (), який також може називатися «академіком»; Екстраординарний член (), передбачає менші заслуги порівняно з академіками — приблизно відповідний російському статусу члена-кореспондента. Ординарними і екстаординарними членами можуть бути обрані діячі науки або мистецтва, що володіють громадянством Словенії або, за його відсутності, словенським походженням і активним зв'язком з країною. Іноземний член (, тобто «член-кореспондент» в старому значенні цього терміна) — при відсутності словенського громадянства або походження, на тлі відповідності іншим вимогам для дійсного члена та особливо важливих заслуг перед наукою або мистецтвом Республіки Словенія; Почесний член ().

На час складання списку у чинному складі академії є 76 дійсних членів, 16 членів-кореспондентів та 77 іноземних членів.

У нижченаведеній таблиці перераховані всі діючі (живі) на момент складання або оновлення списку дійсні члени САНМ із зазначенням дати народження та обрання, а також приналежності до секції академії та основної спеціалізації. Таблиця сортується за всіма колонками; спочатку члени відсортовані за секціями, а всередині них — за прізвищами в порядку українського алфавіту. Академік, який обіймає посаду голови академії, виділений жовтим тлом, секретарів секцій — зеленим, начальників відділень секції — блакитним фоном. Ім'яДатанародженняОбранняакадемікомОбрання членом-кореспондентомВідділенняСпеціалізаціяПосилання 1952 року20011995історія давнього світуСлавой Жижек 1949 року20132005культурологія і соціальна філософіяЙоже Менцінгер 1941 року20171995правознавство і економіка 1933 року19871981соціиологія 1935 року20011995класична філологія 1946 року20092003філософія і теорія держави і права 1940 року20092005історія міжнародних відносин 1947 року20092003комунікація 1947 року20072001археологія 1933 року20031997кримінальне право 1960 року20152007ранньосередньовічна історія Словенії 1927 року19871983історія літератури 1930 року19971993історія літератури і класична філологія 1936 року20092003історія і діалектологія словенської мови 1934 року20031997історія і теорія літератури 1931 року19831977порівняльне літературознавство і теорія літератури 1944 року19951991теологія, історія релігії, релігійна антропологія 1935 року19931987загальне і порівняльне мовознавство германських мов 1935 року19851979теорія літератури, історія словенської літератури 1949 року20092003електротехніка і робототехніка

Примітки

Посилання Офіційний сайт Словенської академії наук і мистецтв Закон Словенської Республіки про Словенську академію наук і мистецтв Сайт науково-дослідного центру САНМ