Свинторіг (Швянтарагіс , , Урбан П. Старажытныя ліцьвіны: Мова. Паходжаньне. Этнічная прыналежнасьць. — Менск: Тэхналогія, 2003. С. 75. Крашэўскі Ю. Маці каралёў. Т. I / Уклад. М. Кенька. — Менск, 2007.Бутэвіч А. Раскіданае гняздо крывіцкай славы. — Менск, 2008.Суднік С. Літва: Гістарычныя паэмы, балады, пераклады. — Ліда, 2011. С. 112.Іпатава В. Уцёкі не адбыліся // Дзеяслоў, 24 сьнежня 2013 г., Сьвінтарог або ШвінтарогЗайкоўскі Е. Беларусы ў старажытнай Вільні // «Спадчына» № 1, 1993. С. 17—24.,) — легендарний литовський князь, з міфічної династії Палемоновичів, син Утенуса, онук Куковійт​​а, праонук Живинбуда.

Життєпис За легендою прожив 98 років і правив в 1268–1271 роках. Йому приписується заснування традиції поховального ритуалу при впадінні Вільни (літ. Vilnia, Vilnelė, пол. Wilejka) в Вілію (лит. Neris, пол. Wilija).

За переказами, зафіксованим в літописах, Свинторіг, вибравши місце в гирлі Вильни, наказав своєму сину Гермонту (Скірмонт, Кгірмонт; , ) після смерті спалити тут його тіло і надалі тільки в цьому місці здійснювати обрядові спалення трупів литовських князів і бояр. За його іменем місце отримало назву долина Свинторога (, ) в історичному центрі сучасного Вільнюса, що включає Кафедральну площа і територію парку навколо Замкової гори з вежею Гедиміна і Кафедральним собором.

Згідно з легендою, пізніше князь Гедимін, після полювання заночувавши в цьому священному місці, побачив чудовий віщий сон і заснував столицю — Вільнюс.

Ім'я Свинторога носить коротка вулиця Швянтараге () уздовж південного боку Кафедральної площі.

Походження імені Російський лінгвіст В. Топоров пояснював назву і ім'я «Швінтарог» від литовського šventas «свята» і ragas «ріг, куток, мис» і порівнював з литовськими топонімів Šventragis , Šventragiai Топоров B. H. Vilnius, Wilno, Вильна: город и миф // Балто-славянские этноязыковые контакты. — Москва, 1980. С. 16—18, 28—30.. Тим часом білоруський історик Павло Урбан на підставі варіативності в історичних джерелах імен міфічного князя і князя Свидригайлов (Швідригайли), а також аналогій з іменами Сьвятаслаў (Сьвентаслаў), Сьвятаполк (Сьвентаполк), Сьвятабор (Сьвентабор) і Сьвятавіт (Сьвентавіт) доводить західноослав'янське походження першої частини імені: Сьвяты — Сьвенты. Друга частина відповідає білоруському слову «рог» та українському «ріг».

Примітки