Ян Опалінський (; 1581—1637) — урядник Королівства Польського в Речі Посполитій, перекладач.
Життєпис Походив з польського шляхетського роду Опалінських гербу Лодзя. Старший син Яна Опалінського, каштеляна Рогозьно, й Барбари Остроруг. Народився 1581 року. Здобув гарну освіту під орудою батька, що був знаним бібліофілом і меценатом. Стає знавцем класичних мов, богослов'я і філософії.
1617 року отримує староство іновроцлавське. 1621 року призначено каштеляном Калішу. 1624 року стає воєводою Каліським. Перебував на посаді до 1628 року, коли отримав воєводство Познанське. 1633 року призначається сенатором-резидентом.
Як ревний католик робив щедрі дари на релігійні потреби, зокрема ордену єзуїтів. Був членом Ордену Лицарського Шанування Непорочного Зачаття, заснованого Фердинандом II, імператором Священної Римської імперії. Заснував монастир у Лабішині, костел в Опалениці і почав будівництво костелу в Гродзиську.
Помер 1637 року.
Творчість Уславився своєю вченістю. Переклав польською мовою більшу частину творів Тацита.
Родина Дружина — Урсула Потулицька
Діти: Олександр (д/н—1647), староста іновроцлавський Ян Костянтин (1628—1672), ротмистр королівський Ян Леопольд (1634—1672), каштелян накловський два сина померли при народжені Аполінара, дружина Войцеха Гаєвського, каштеляна рогозьнського Урсула, дружина Анджея Гродзецького Вікторія, дружина: 1) Кшиштофа Прусінського; 2) Пйотра Поводовського Ядвіга, черниця Теодора, черниця Софія, черниця Анна, черниця
Джерела Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 529—530. ISBN 83-01-02722-3.