Нерудні корисні копалини, неметалічні копалини — умовно виділена група різноманітних твердих неметалічних корисних копалин, яка нараховує бл. 100 видів. Єдиної, загальноприйнятої геолого-промислової класифікації нерудних корисних копалин немає.

Класифікація У геол.-розвідувальній практиці нерудні корисні копалини звичайно поділяють на: гірничохімічну сировину (фосфорити, апатитові руди, калійні солі, борні руди, сірку самородну, йод, бром та ін.); гірничотехнічну сировину (слюда, азбест, графіт, тальк та ін.); нерудні будівельні матеріали (граніт, лабрадорит, діорит, вапняк, доломіт, мармур, мергель, туфи, пісковики, перліт, глини, кварцові піски та ін.); п'єзооптичну сировину (кварц, ісландський шпат та ін.); дорогоцінне (коштовне) і виробне каміння.

Горючі корисні копалини, підземні води, мінеральні води виділяють в окремі групи.

Нерудні корисні копалини включають апатитові руди, нефелін-апатитові руди і нефелінові руди, баритові руди, мінеральні солі.

Використання Нерудні корисні копалини використовуються в натуральному вигляді або після термічної, хімічної, механічної обробки, а також для вилучення з них сполук неметалічних елементів.

Нерудні корисні копалини знаходять у господарстві найрізноманітніші застосування: як будівельні матеріали (граніт, вапняк, доломіт, мармур, пісковики та ін.), як сировина для виробництва мінеральних добрив (фосфорит, калійні солі, апатит), як сировина для загальнохімічного виробництва (самородна сірка, пірит, апатит), як сировина для металургії (флюси: вапняки, кварцити, флюорит), як вогнетривкі матеріали для металургії (доломіт, магнезит, вогнетривкі глини), як сировина для виробництва мінеральних фарб (вохра, кіновар), як технічні кристали (алмаз, п'езокварц, ісландський шпат), як дорогоцінне та виробне каміння (смарагд, агат, малахіт, бірюза та ін.), як абразивні матеріали (корунд).

Частина нерудних матеріалів використовується за декількома призначеннями, наприклад графіт — у металургії, в ядерній енергетиці, в електротехніці і як сировина в різних галузях хімії.

Номенклатура нерудних корисних копалин постійно збільшується з розвитком нових технологій, що дозволяють промислове освоєння гірських порід і мінералів, які раніше не використовувалися, таких як перліт або воластоніт.

Див. також Нерудні мінерали галітові відходи Рудні мінерали Металічні корисні копалини

Література

Гурський Д. С. Неметалічні корисні копалини // Металічні і неметалічні корисні копалини / Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. [та ін.] ; Наук. ред. М. П. Щербак, С. В. Гошовський. — НАН України, Держ. геолог. служба України.. — Київ : Центр Європи, 2006. — Т. 2. — 551 с. Kogel J.E.; Trivedi N.C.; Barker J.M.; Krukowski S.T., eds. (2006). Industrial Minerals & Rocks: Commodities, Markets, and Uses (7 ed.). Society for Mining, Metallurgy, and Exploration. ISBN 9780873352338. Н. И. Ерёмин. Неметаллические полезные ископаемые. — 2-е. — М.: МГУ, Академкнига, 2007. — 459 с. — ISBN 978-5-211-05370-0. Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe (1997–2008): Geologisches Jahrbuch. Reihe H (13 Bände). Bewertungskriterien für Industrieminerale, Steine und Erden. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung, Science Publishers, Stuttgart. Смирнов В. О., Білецький В. С., Шолда Р. О. Переробка корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2013. — 600 с.

Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.