Володи́мир Йо́сипович Мостови́й (1919—1996) — учасник Другої світової війни, командир батареї 816-го артилерійського полку (281-я стрілецька дивізія, 23-я армія, Ленінградський фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (з 1984). Лауреат двох Сталінських і Державної премій.

Біографія Народився 14 липня 1919 року в селі Хажин Бердичівського повіту Київської губернії (нині Бердичівського району Житомирської області).

Після смерті батьків, з 1929 року, виховувався у родичів у місті Фастів Київської області.

У 1936 році закінчив середню школу, а в 1941 році — Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка.

У Червоній армії — з липня 1941 року. Учасник Другої світової війни: у серпні 1941 — квітні 1942 — розвідник, зв'язківець і навідник гармати 822-го артилерійського полку (Південно-Західний фронт). Брав участь у Київській оборонній операції і оборонних боях в Україні. У жовтні 1942 року закінчив прискорений курс Подільського артилерійського училища (у місті Бухара, Узбекистан). З листопада 1942 — начальник розвідки дивізіону, командир батареї, начальник штабу дивізіону та помічник начальника штабу 816-го артилерійського полку 281-ї стрілецької дивізії (Волховський, Ленінградський і 2-й Білоруський фронти). Брав участь в обороні і знятті блокади Ленінграда, Ленінградсько-Новгородській, Виборзькій, Млавсько-Ельбінзькій, Східно-Померанській та Берлінській операціях. У боях був тричі поранений. Член ВКП(б)/КПРС.

Особливо відзначився у Виборзькій операції. 13 червня 1944 року біля села Рауту (нині — селище Сосново Приозерського району Ленінградської області) вогнем батареї нищив і придушував вогневі точки противника. 15 червня 1944 року в бою у районі села Сійранмяки (нині не існує, територія Виборзького району Ленінградської області), беручи участь у штурмі важливої висоти, першим увірвався у ворожу траншею. 16 червня 1944 року його батарея спільно зі стрілецькими підрозділами відбила 7 контратак противника.

За мужність і героїзм, проявлені в боях, Указом Президії Верховної ради СРСР від 21 липня 1944 року старшому лейтенантові Володимиру Мостовому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Після закінчення війни Мостовий і далі служив у артилерії помічником начальника штабу полку та помічником начальника штабу бригади (в Північній групі військ, Польща і Таврійському військовому окрузі). З березня 1946 року капітан Мостовий у запасі.

Потім працював у Лабораторії вимірювальних приладів Академії наук СРСР (перетвореної потім на Інститут атомної енергії АН СРСР імені І. В. Курчатова): науковим співробітником (1947—1954), начальником сектора (1954—1974), начальником лабораторії нейтронної фізики (1974—1989) та головним науковим співробітником (з 1989 року).

За дослідження з визначення констант самовільного поділу плутонію в 1949 році таємними указами уряду в групі учасників розробки першої радянської ядерної бомби був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та Сталінською премією II ступеня.

Спеціаліст у галузі нейтронної фізики, фізики розподілу і фізики реакторів. Спільно з іншими вченими створив метод нейтронної спектроскопії за часом прольоту, відкрив нейтронні резонанси і визначив їхні параметри. Найбільший фахівець у галузі процесів поділу ядра. 26 грудня 1984 року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР по Відділенню ядерної фізики.

Помер 18 жовтня 1996-го на 78-му році життя. Похований на Кунцевському кладовищі в Москві.

Праці Взаимодействие нейтронов с ядрами // АЭ. 1958. Т. 4, вып. 1 (спів­авт.); Распределение кинетической энергии осколков при тройном делении U 235 тепловыми нейтронами // Там само. 1959. Т. 7, вып. 4 (спів­авт.); Измерение спектров нейтронов в решетках уран–вода и уран–моноизопропилдифенил // Там само. 1962. Т. 13, вып. 6 (спів­авт.); Поиски нарушени Т-четности в бета-распаде поляризованных нейтронов // ЯФ. 1968. Т. 8, вып. 1 (спів­авт.); Термализация нейтронов. Москва, 1970; Поиски трехвекторной корреляци в распаде поляризованных нейтронов // ЯФ. 1970. Т. 2, вып. 5 (спів­авт.); Спектры замедляющихся нейтронов в одиночных блоках резонансных поглотителей. Мос­ква, 1974 (спів­авт.); Продолжение поиска нарушения Т-инвариантности в бета-распаде свободного нейтрона // Письма в ЖЭТФ. 1974. Т. 20, вып. 2 (спів­авт.); Ложные эффекты при исследовании тройной корреляции в распаде поляризованных нейтронов и новые ре­зультаты поиска нарушения временной четности // ЯФ. 1978. Т. 28 (спів­авт.); Требования к однородности ведущего магнитного поля при исследовании Т-нечетной трехвекторной корреляции распада свободного нейтрона. Мос­ква, 1994; Человек Курчатов // Курчатов в жизни: письма, документы, воспоминания (из личного архива). Мос­ква, 2007. Нагороди

Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу № 3741 (21.07.1944). Орден Леніна (21.07.1944). Орден Пошани (16.01.1996)Указ Президента Российской Федерации от 16 января 1996 года № 56 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников акционерных обществ, предприятий и организаций атомной промышленности» .. Орден Жовтневої Революції (26.04.1971). Два ордени Вітчизняної війни I ступеня (13.03.1945, 11.03.1985). Орден Вітчизняної війни II ступеня (22.06.1944). Два ордена Трудового Червоного Прапора (29.10.1949, 04.07.1979). Орден Червоної Зірки (18.06.1944). Орден «Знак Пошани» (23.07.1959). Дві Сталінських премії (29.10.1949, 31.12.1953). Державна премія СРСР (1973). Золота медаль імені І. В. Курчатова (1983) та інші медалі.

Пам'ять

У місті Фастів на будівлі школи, яку закінчив В. Й. Мостовий, встановлена меморіальна дошка.

Література

Буров А. В. «Мир надо охранять» // «Солдатская доблесть» / Под ред. Кузнецова П. И., Смирновой О. М. — Лениздат, 1968. — С. 239—252. — 256 с. Иван Виноградов. «Мое несказанное слово». — Воениздат, 1969. — С. 320. — 392 с. Буров А. В. «Твои Герои, Ленинград». — 2-е изд., доп. — Ленинград: Лениздат, 1970. — Т. 2. — С. 398. — 534 с. Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985. Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. / Под ред. И. Н. Шкадова. — Москва: Воениздат, 1988. — Т. 2: Любовь — Ящук. — 862 с. Юбилеи. Награды и премии. Общее собрание АН СССР постановило. // Вестник Академии наук СССР: журнал. — 1989. — Т. 59, № 7. — С. 129. «Атомный проект СССР: Документы и материалы» / Под общ. ред. Л. Д. Рябева. — Саров: РФЯЦ-ВНИИЭФ, 1998. — С. 197. Краткая Российская энциклопедия. — Москва: Оникс 21 век, 2003. — Т. 2: К — Р. — С. 595. — 1135 с.

Посилання

Мостовий Володимир Йосипович (рос.). На сайті «Герої країни». Мостовий Володимир Йосипович . Мостовий Володимир Йосипович на сайті Російської академії наук.

Примітки