Павло Євстахійович Гіль ( , село Олеськ, тепер Любомльського району Волинської області — , місто Кривий Ріг Дніпропетровської області) — український радянський діяч, машиніст екскаватора Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (2.03.1981). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.
Біографія Народився в селянській родині. Освіта середня.
У 1954—1956 роках — робітник (люковий) шахти № 5 рудоуправління імені Фрунзе.
У 1956—1957 роках — учень П'ятихатського училища механізації сільського господарства Дніпропетровської області.
У 1957—1958 роках — тракторист Урумкайської машинно-тракторної станції (МТС) Щучинського району Кокчетавської області Казахської РСР.
У 1958—1961 роках — бульдозерист, помічник машиніста екскаватора Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату Дніпропетровської області.
З 1961 року — машиніст екскаватора, бригадир комплексної бригади Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату імені 50-річчя Радянської України Дніпропетровської області.
У 1961 році встановив свій перший рекорд — відвантажив понад мільйон кубометрів гірничої маси в рік. Новатор виробництва, завдяки йому тривалість циклу екскавації доведена до 21-23 секунд замість 32 раніше. Одним із перших в Кривбасі впровадив бригадний підряд. Був ініціатором руху екскаваторників — двічі «мільйонерів». Виробничі плани виконував на 140 %. У 1975—1990 роках бригада Павла Гіля встановила два світових і п'ять всесоюзних рекордів.
Член КПРС з 1969 року.
Потім — на пенсії у місті Кривому Розі Дніпропетровської області. Похований на Центральному цвинтарі Кривого Рогу.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (2.03.1981) два ордени Леніна (19.02.1974, 2.03.1981) орден Трудового Червоного Прапора (30.03.1971) медалі Лауреат Державної премії Української РСР (1976) Лауреат Державної премії СРСР (1987) Знак «Шахтарська слава» III ст. Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг) III ст.
Джерела Гиль Павел Евстафьевич