Це́рква Свято́го Михаї́ла () в Кіхельконні, більш знана як Кіхелько́ннська це́рква () — діючий лютеранський храм, розташований на острові Сааремаа в Естонії. Збудований у середині XIII століття, є однією з найдавніших християнських споруд країни. Відомий внутрішнім оздобленням, старовинним церковним начинням і найстарішим в Естонії органом, єдиним, що залишився з доробку органного майстра Йоханнеса Андреаса Штайна. 1999 року церква визнана пам'яткою культури, належить до популярних об'єктів внутрішнього туризму.

Історія Перші згадки про Кіхельконнську церкву відносять до 1254 року, коли Езель-Віцьке єпископство і Орден мечоносців поділили нарівно парафіяльну землю. Будівництво велося до 1260—1261 року, після чого через повстання єпископ був змушений поступитися будівлею ченцям. На той момент вже звели стіни майбутнього храму і нижній поверх вежі. Невдовзі ченці добудували його. Вся будівля була склепінчастою. З XIII по XIX століття включно її вигляд залишався незмінним. У 1899 році прибудували західну вежу з неоготичним куполом і ризницю. Тоді ж перенесли з фасаду будівлі годинник на окремо збудовану дзвіницю (датована 1638 роком).

Кіхельконнська церква спочатку була католицькою, однак після Реформації перейшла у власність лютеранської громади. Звіт 1939 року зберіг схвальні відгуки стосовно вигляду приміщення після ремонту, на який витратили 3700 крон. Радянська окупація Естонії після Другої світової війни принесла з собою войовничий атеїзм. Як наслідок вже 1955 року в занедбаній будівлі виявили деякі технічні недоліки (позеленіння стін від вологи, осипання штукатурки і фарби). Тим не менш 1980 року в церкві встановили вітражі роботи Долорес Хоффманн. Однак справжня реставрація храму була здійснена тільки після відновлення суверенітету країни: з 1990 по 2006 рік тривав поетапний ремонт різних частин пам'ятки.

В XXI столітті керівництво храмом здійснює пастор Естонської евангелічно-лютеранської церкви.

Опис Первісна будівля Кіхельконнської церкви була витягнута у поздовжньому напрямку, однак мала з'єднану з нею чотирикутну дещо звужену до верхівки вежу. Такий план будови для острова Сааремай нетиповий, його ідею запозичили з Вестфалії ченці католицьких військових орденів. У стіні вежі були прокладені кам'яні сходи, якими магістр ордену міг скористуватися для втечі у випадку небезпеки. Нетиповим для країн східної Балтики є також і оформлення церковних порталів. У внутрішньому оздоблені Кіхельконнської церкви присутні мотиви аканта, келихів, бутонів. Зберігся живопис XIII століття, виконаний у техніці альсекко та деякі незвичні архітектурні деталі, як от місце для ритуального горщика з водою (для споліскування рук), камера, де або заковували грішників, або ж прохали милостиню каліки.

Крім цих архітектурних деталей Кіхельконнська церква відома старовинним начинням. У ній і сьогодні можна побачити вівтар, виконаний у стилі Відродження в 1591 році. XVI століттям датують мідні прикраси і надгробок з гербами, XVII — ще один герб і таблицю-епітафію. Роботи над створенням церковної кафедри були розпочаті 1604 року, а завершені 1796-го (вона є окремим об'єктом культурної спадщини). До пам'яток XVIII сторіччя належить могила з мармуровим надгробком, а 1805 роком датують 14-регістровий орган роботи майстра Йоганна Андреаса Штейна. В 1890 році цьому інструменту додали ще один мануал з чотирма додатковими регістрами, а в 2018-му — повністю реставрували. Цей інструмент — найстаріший в Естонії орган і єдиний, що залишився з доробку органного майстра Йоханнеса Андреаса Штейна.

Значення Завдяки незвично високій готичній вежі Кіхельконнська церква височіє над навколишнім ландшафтом, тому тривалий час до 2009 року її шпиль виконував роль денного знаку — навігаційного орієнтиру, яким користуються мореплавці о світлій порі доби. Наразі вона зберегла тільки сакральне, історичне й культурне значення. Поряд з церквою знаходиться дзвіниця, визнана окремою пам'яткою. Також для туристів становить інтерес розташований на церковному кладовищі сонячний годинник.

Галерея

Архітектурні деталі Ренесансний вівтар.Загальний вигляд хорів.Деталі органу до реставрації (2005 р).Церковний портал. Предмети церковного інтер'єру Кафедра є окремим об'єктом культурної спадщини.Панікадило.Мідяне церковне начиння.Ніші для церковного начиння.

Джерела