Іван IV Смілець (*Иван IV Смилец, бл. 1290 — після 1330) — цар Болгарії у 1298—1300 роках. За іншою нумерацією вважається Іваном II.
Життєпис Син болгарського царя Смілеця та доньки візантійського себастократора Костянтина Палеолога (ім'я невідоме, у болгар знана як Смільцена). Ймовірно, у 1298 році задля зміцнення влади батько зробив Івана своїм співволодарем (за прикладом візантійської традиції). У 1299 році після загибелі Смілеця у війні з Чакою і Феодором-Святославом Тертером стає єдиним царем Болгарії. Втім фактична влада була в матері та шварґа Алдимира (чоловіка сестри Марини), деспота Кринської області.
Втім вже у 1300 році внаслідок зради частини бояр Тертер і Чака захопити Тирново, столицю царства. Іван IV разом з матір'ю втік до Кринської області, а звідти у 1305 році до Константинополя. Згодом стає ченцем на Афоні під ім'я Іоасаф. Помер після 1330 року.
Джерела John V. A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans, Ann Arbor, 1987. Jordan Andreev: Bǎlgarija prez vtorata četvǎrt na XIV vek. Veliko Tǎrnovo 1993. Jordan Andreev: Zar Smilez In Bǎlgarskite khanove i zare VII—XIV vek. Verlag «Petar Beron», Sofia 1998, ISBN 954-402-034-9.