Туристична галузь Львівщини

Туристична галузь Львівщини  — це сфера реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями на території Львівської області. Основними діючими суб'єктами туристичного ринку виступають туристи як споживачі туристичних послуг, виробники туристичних послуг та посередники.

Особливості туристичного та рекреаційного потенціалу Львівщини Туристично-рекреаційний потенціал охоплює сукупність природних, етнокультурних та соціально-історичних ресурсів, а також наявної господарської і комунікаційної інфраструктури території, що служать чи можуть служити передумовами розвитку певних видів туризму.

Львівщина є однією з тих областей, де перспективи туристично-рекреаційної індустрії є одними з найкращих в Україні. Цьому сприяють: вигідне транспортно-географічне положення; сприятливі природно-кліматичні умови; наявність природних та рекреаційних ресурсів; визначні історичні та культурні пам'ятки; наявність організацій, які сприяють розвитку туризму; велика санаторна-курортна база.

До природно-рекреаційного потенціалу Львівщини належать лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит, кліматичні, водні та лісові ресурси.

Найціннішими об'єктами природно-заповідного фонду є Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Яворівський Національний природний парк, Національний природний парк «Північне Поділля», Державний природний заповідник «Розточчя».

Львівська область займає одне з провідних місць в країні за наявністю лікувально-оздоровчих ресурсів, які представлені 200-ма лікувальними джерелами мінеральних вод 7 типів, лікувальними грязями та найбільшим в Україні родовищем озокериту. На базі цих унікальних ресурсів розвиваються відомі в Україні та за кордоном курорти Трускавець, Східниця, Моршин, Немирів, Великий Любінь, Шкло, де створені умови для профілактики і лікування органів дихання, шлунково-кишкового тракту, нервової та серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату.

Львівщина має багату і унікальну природу, яка формує основу для розвитку активних видів туризму. Наявність маршрутів на вершини Пікуй, Парашку, Маківку, Ямельницю, Труханів забезпечує розвиток гірського туризму. Водоспади, ріки, озера забезпечують можливості для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму. Найвідомішими серед них є річки Дністер, Стрий, Західний Буг, Свіча, штучні водойми в околицях Львова та на Яворівщині, а також водоспади Кам'янка, Гуркало, Лазний.

Львівщина володіє значним культурним потенціалом. Зокрема, на Львівщині налічується п'ята частина об'єктів архітектурної спадщини України. На державному обліку перебуває 8440 пам'яток архітектури, історії та археології, з них 816 пам'яток національного значення.

Значну історичну та туристичну цінність мають Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві, Державний історико-культурний заповідник «Тустань» в Уричі, Державний історико-культурний заповідник «Княжий Белз», Державний історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар» у Львові, Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», Музей-заповідник «Золочівський замок», Державний музей-заповідник «Олеський замок».

Львівщина багата на музеї, яких в області налічується понад півтори сотні. Давні традиції на Львівщині мають театральне та музичне мистецтво. Тут створено у XIX столітті перший в Україні постійно діючий театр, першу музичну академію, перший український професійний театр. В області діють 10 театрів, серед яких Львівський оперний театр — один з найкрасивіших у Європі.

Львівщина входить до областей України з найбільшою кількістю замків. За дослідженнями науковців тут з давньоруських часів до XVIII століття було зведено близько дев'яти десятків мурованих оборонних пам'яток, значну частину яких складали замки. В області налічується 10 замків: Бродівський, Добромильський (руїни), Жовківський, Золочівський, Львівський (руїни), Олеський, Свірзький, Старосільський, Підгорецький та Поморянський.

Львівщина — найбагатша храмами область України. На її території розташовано 1235 культових споруд, серед яких 999 споруд — пам'ятки архітектури, з них 398 — національного значення, 601 — місцевого значення. Особливе місце в культурній спадщині області займають пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури, яких понад 600 об'єктів. 4 дерев'яних храми Львівщини включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: церква святого Юра у Дрогобичі (XVI-XVII ст.), церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (1838 р.), церква Зіслання Святого Духа у Потеличі (1502 р.), церква Святої Трійці у Жовкві (1702 р.).

Розвитку етнотуризму на Львівщині сприяє дбайливе збереження духовної спадщини, звичаїв, легенд, народних ремесел та фольклору. Впродовж віків вироби галицьких майстрів славилися на весь світ. До сьогодні збереглися народні умільці, які від батька до сина передають своє ремесло. Тут зосереджені осередки ткацтва, вишивки, гаварецької кераміки,

Отже, виявлені особливості природно-рекреаційного, культурного потенціалів формують умови та сприяють розвитку різних видів туризму — курортно-лікувального, пізнавально-екскурсійного, активного, ділового, релігійного тощо.

Стан туристичної галузі Львівської області Туристичною діяльністю Львівщини опікується Управління туризму та курортів Львівської ОДА, завданнями якого є здійснення заходів щодо організації і розвитку сфери туризму, популяризація регіону на території України та за її межами.

Управління туризму та курортів спільно з управлінням міжнародного співробітництва та євроінтеграції облдержадміністрації здійснюють промоцію Львівського регіону як дестинації найрізноманітніших можливостей відпочинку та комфортної території для інвестицій. Так, тільки протягом 2018 року 100 журналістів та 36 туроператорів з України, Китаю Ізраїлю, ОАЕ, Сербії, Польщі та інших країн стали учасниками 12 промотурів Львівщиною. У листопаді 2017 року стартував проєкт «Персональний гід Львівщиною» з найбільш відомими туристичними локаціями області, який дає змогу спланувати свій відпочинок за спеціальними туристичними програмами.

У грудні 2017 року було прийнято Програму розвитку туризму, курортів та рекреації у Львівській області на 2018-2020 роки. На її реалізацію передбачено 1 мільйон 500 тисяч гривень на 2018 рік. Варто зауважити, що в попередні роки на аналогічні програми виділялося щорічно по 500 тисяч гривень.

Сьогодні Львівська область займає одне з провідних місць у туристичній сфері України. За підсумками 2016 року Львівщина посідає третє місце за кількістю колективних засобів розміщування, друге місце за кількістю осіб (в тому числі і іноземців), обслугованих у колективних засобах розміщування. Частка Львівської області за кількістю туристів, обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності у 2016 році становить 7,1 % і ця цифра поступається лише Києву. У 2018 році Львівщина увійшла в ТОП-5 областей України за найбільшими обсягами надходжень від сплати туристичного збору.

Ринок туристичних послуг області обслуговують такі суб'єкти туристичної діяльності як туроператори, турагенти, суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність. Їх кількість протягом 2011-2016 років коливається, але позитивним є те, що за підсумками 2016 року їх чисельність зросла і перевищила показники 2011 року на 18 %.

Найбільше вищевказаних суб'єктів туристичної діяльності зосереджено у містах Львові та Трускавці.

Аналіз туристичних потоків за 2000-2016 роки вказує на їх неоднозначну динаміку. Суб'єкти туристичної діяльності Львівської області у 2016 році обслужили 181,8 тис. осіб, що є більшим ніж у 2000 році. Позитивною є динаміка кількості внутрішніх туристів, їх кількість у 2016 році є найбільшою з 2000 року і становить 98,6 тис осіб. Кількість екскурсантів протягом 2011-2016 років порівняно з 2000-2005 роками суттєво знижується. Проте у 2016 році відносно 2015 року їх кількість зросла на 17 % і становить 17,6 тис. осіб.

Негативні тенденції спостерігаються у динаміці кількості іноземних туристів, що відвідують Львівщину. Якщо у 2000 році їх кількість становила 23,8 тис осіб, то у 2016 році вона зменшилася на 65 % і становить 8,4 тис осіб, що складає лише 5 % всіх туристів, котрі відвідали Львівщину.

Якщо брати до уваги географічну структуру в'їзного туризму, то найбільше іноземних туристів приїжджає з Азербайджану (38,7 %), Білорусі (18,1 %) та Польщі (14,7 %).

Аналіз розподілу туристів за метою поїздки показує, що найчастіше туристи відвідують Львівщину з метою відпочинку (57,7 %) та лікування (40,8 %). Частка спортивного, спеціалізованого туризму наразі є не значною, хоч і має тенденцію до зростання.

Львівщина пропонує достатню кількість колективних засобів розміщення (КЗР) — готелі, мотелі, хостели, санаторії. Протягом 2011-2016 років спостерігається тенденція до незначного, але зростання кількості КЗР і за підсумками 2016 року становить 343 одиниці, що на 8 % більше відносно 2011 року. Впродовж аналізованого періоду кількість готелів зросла на 40 %, а мотелів — на 86 %. З 2012 року з'являється новий тип КЗР — хостели. Проте зменшується чисельність спеціалізованих засобів розміщування — санаторіїв, пансіонатів баз відпочинку, темпи зниження складають 37 % протягом 2011-2016 років.

Аналіз розподілу КЗР за містами та районами області свідчить про те, що найбільше їх розміщено у Львові (23,6 %) та Трускавці (15,2 %).

Протягом 2011-2016 років спостерігається зростання кількості туристів, що були розміщені у КЗР, винятком є 2014 рік. Але одночасно зменшується кількість іноземців — якщо у 2013 році їх кількість була найбільшою за останні 6 років, то у 2016 році цей показник скоротився на 27 %.

Динаміка фінансових показників суб'єктів туристичної діяльності показує, що протягом 2011-2016 років зростають і вартість реалізованих путівок, і доходи від туризму, за винятком 2014р.

Особливої уваги заслуговує аналіз відносно нового, але перспективного, для Львівщини виду туризму — сільського. Організатори сільського туризму влітку пропонують пішохідні одноденні екскурсії в гори, велотуризм та інші види активного відпочинку, збирання ягід та грибів, пішохідні багатоденні туристичні походи, автобусні екскурсії. Взимку агрооселі пропонують інші види розваг — катання на снігоходах, катання на ковзанах, пішохідні одноденні екскурсії в гори, святкування Нового року та Різдва.

Протягом 2012-2016 років спостерігаємо спад кількості садиб у 2015 році і не значне зростання — з 12 одиниць у 2015 до 16 одиниць у 2016 році. Поряд з тим кількість осіб, розміщених у садибах зменшується з 17019 осіб у 2012 році до 2003 осіб у 2016 році. Розподіл садиб за районами області показує, що найбільше їх (50 %) зосереджено у Сколівському районі.

Отже, оцінка стану розвитку туристичної сфери Львівщини показує, що у 2013-2014 роках спостерігався спад всіх показників цієї галузі, що було зумовлено нестабільною політичною та воєнною ситуацією, економічною кризою в Україні. Не зважаючи на це, вже за підсумками 2015-2016 років у сфері туризму простежуються певні пожвавлення.

Проблеми розвитку туристичної галузі Львівщини Стану туристичної сфери Львівщини дозволяє виокремити проблеми, що гальмують її розвиток: Зменшення частки в'їзного туризму протягом останніх років. Так, кількість іноземців, обслужених суб'єктами туристичної діяльності у 2016 відносно 2000 року скоротилася на 65 %, частка іноземців, розміщених у засобах колективного розміщення у 2011 році становила 20 %, а у 2016 — лише 4%. Негативною тенденцією є також невелика частка туристів із Європи, яка має тенденцію до зменшення. Найменшою частка в'їзного туризму була у 2014-2015 роках, що пов'язане з анексією Криму Російською Федерацією та проведенням антитерористичної операції на сході України.