Ярослав Зика (, , Усті-над-Орлиццю — ) — чеський письменник-фантаст та професор аналітичної хімії. Вважається одним із найвідоміших чеських письменників-фантастів 60-70-х років ХХ століття.
Біографія Ярослав Зика народився в місті Усті-над-Орлиццю. До 1948 року він вивчав хімію в Карловому університеті. У 1953—1970 роках він очолював кафедру аналітичної хімії на природничому факультеті університету, а в 1965—1968 роках був деканом фізико-математичного факультету Карлового університету. Ярослав Зика займався вивченням окисно-відновних процесів із використанням електроаналітичних методів. Він є автором більш ніж 300 наукових публікацій, зокрема двотомного видання «Посібник з аналітичних методів», третього тому видання «Хелати в аналітичній хімії». Також Ярослав Зика є автором низки науково-популярних книжок, зокрема разом із Володимиром Карпенком є автором книги «Елементи очима минулого» (, 1984), а з Бедржихом Молданом і Яном Єніком є автором книги «Живий світ очима природознавця» (, 1986). Ярослав Зика був також одним із експертів ЮНЕСКО, а також вів на чехословацькому телебаченні цикл телепередач «Людина і хімія».
Творчість Ярослав Зика брав участь у секції науково-фантастичної літератури при Спілці письменників Чехословаччини, яку очолював Йозеф Несвадба, й оповідання, які написав Зика, за своїми сюжетами близькі до творів Несвадби. Більшість науково-фантастичних творів Ярослава Зики увійшли до трьох збірок автора, публікувались також у фантастичних антологіях «Невидимі злодії» (, 1980) і «Люди з сузір'я Лева» (, 1983). Також Ярослав Зика є автором книги про подорож до Таїланду «У країні білого слона».
Збірки оповідань Неістоти (, 1969) Задушливо (, 1970) Чорні мури сну (, 1975)
Примітки
Посилання
Ярослав Зика на сайті livelib.ru Ярослав Зика у каталозі чеської літератури Ярослав Зика на сайті Legie.info