Герман Воук (; 27 травня 1915, Бронкс — 17 травня 2019, Палм-Спрінгз) — американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії.
Біографія Народився у Нью-Йорку в єврейській сім'ї, що емігрувала з Російської імперії. Закінчив Колумбійський університет, відтак брав приватні уроки філософії і працював радіоведучим. З 1942 року служив у ВМС США, був учасником бойових дій на Тихоокеанському театрі воєнних дій Другої світової війни. Перший роман опублікував у 1947 році. З середини 1920-х років став дотримуватися виконання у повсякденному житті всіх приписів юдаїзму.
У 1930-ті роки працював радіосценаристом на «Joke Factory» Девіда Фрідмана, відтак протягом п'ятьох років з Фредом Алленом, і з 1941 року на державному радіо.
Найвідоміші романи: «The Caine Mutiny» (1951, про життя на бойовому кораблі періоду Другої світової; отримав за нього Пулітцерівську премію), «The Winds of War і War and Remembrance» (1971 і 1978 відповідно; двотомний монументальний роман, котрий показувати передісторію Другої світової війни і її розвиток на всіх фронтах світу; зачіпає також тему Голокосту).Beichman, Arnold, Herman Wouk: The Novelist as Social Historian 77, 81 (Transaction Books 1984, ISBN 0-87855-498-X).
Сім'я Батько — Авраам Ісаак Воук. Мати — Естер Левін. Молодший брат — Віктор Воук (1919—2005), американський учений та інженер. Подружжя — Бетті Сара Браун (1920—2011), від цього шлюбу було троє дітей. Старший син — Авраам Воук (1946—1951). Середущий син — Джозеф Воук. Молодший син — Натаніель Воук.
Екранізації Бунт на «Кейні» Трибунал над бунтарем з «Кейна»
Примітки