Гагік Коляєвич Царукян ( 25 листопада 1956 року в селі Аріндж, Котайкської області, Вірменська РСР)Гагік Коляєвич Царукян на сайті НС РА (ua копія) — вірменський підприємець і політичний діяч. Засновник проросійської опозиційної партії «Квітуча Вірменія», депутат Національних зборів Вірменії з 2003 року, президент олімпійського комітету Вірменії.
2003 року обраний депутатом Національних зборів. З 30 квітня 2004-го є керівником партії «Квітуча Вірменія».
Життєпис Народився в родині Миколи та Рози Царукянів. Батько родини за професією електрик, займається громадською діяльністю. Мати Роза Царукян за професією бухгалтер, нині бізнесмен і почесний президент Ради жінок партії «Квітуча Вірменія».
Закінчив середню школу в селі Аріндж, де познайомився з майбутньою дружиною Джавахір.
Гагік і Джавахір мають шістьох дітей: Роза, Гаяне, Емма, Анаїт, Нвер і Ованес Царукян.
Освіта 1989 року закінчив Вірменський державний університет фізичної культури, займався боксом, боротьбою і армреслінгом . Викладач фізичної культури і спорту — тренер з боротьби.
Кар'єра
Підприємницька діяльність З 1980-х років почав займатися підприємницькою діяльністю. З 1992 року був виконавчим директором компанії «Вірменія», тоді ж створив підприємство з виробництва молочних продуктів в селищі Аріндж Абов'янського району (нині Котайський район) . Заснував і очолив багатопрофільний концерн «Мульти Груп»https://www.multigroup.am/ua/about-us.html, який включає Абов'янський завод з виробництва пива «Котайк», Єреванську хіміко-фармакологічну фірму, мережу меблевих салонів «Мек», коньячно-винно-горілчаний комбінат «НОЙ», цементний завод «Арарат», акціонерне товариство «Авіасервіс», комбінат з промислової переробки каменю « Мулто Стоун», компанію «Мульти Рест Хаус», Глобал Моторс, компанію «Мульти Сіті Хаус» та інhttps://www.multigroup.am/ua/company.html/Компании.
Політична діяльність Політикою займається з 2000 року. 2003 року обраний депутатом Національних зборів Вірменії від 42-го виборчого округу і донині є депутатом парламенту . У Національних зборах Вірменії третього скликання представлений як незалежний депутат. У 2003—2007 рр. входив до Постійної комісії НС Вірменії з оборони, національної безпеки і внутрішніх справ.
2004 року заснував партію «Квітуча Вірменія», з того часу є її керівником. На парламентських виборах 2007 року партія «Квітуча Вірменія» набрала 202 тис. голосів, отримавши 25 мандатів. На кінець 2009 року парламентська фракція партії налічувала 27 депутатів .
22 квітня 2011 року указом президента РА був включений до складу Ради національної безпеки РАhttp://xn--y9aaah2cva0b.xn--y9a3aq/ru/decrees/item/506.
6 травня 2012 року на 4-х виборах до Національних Зборів депутат був обраний від 28-го виборчого округу.
5 березня 2015 року він подав у відставку з посади голови партії і голови парламентської фракції «Процвітаюча Вірменія» і пішов з політики.
У 2016 році Гагік Царукян повертається до активної політики.
На парламентських виборах 2017 очолив блок «Царукян», до складу якого увійшли партії «Квітуча Вірменія», «Альянс» та «Місія», представники Вірменського загальнонаціонального руху (Егуд) і партії «Айазн»«Блок Царукян» представив першу десятку передвиборчого списку , 2017-02-16.
9 грудня 2018 року на дострокових виборах до 7-ого скликання Національних Зборів він був обраний депутатом Національних Зборів по загальнодержавному виборчому списку партії «Квітуча Вірменія».
Президент олімпійського комітету Вірменії 2004 року обраний президентом Національного олімпійського комітету Вірменії (НОКА). Делегація вірменських спортсменів на чолі Царукяном продемонструвала безпрецедентні результати на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні, повернувшись з шістьма бронзовими медалями.
4 грудня 2008 року, 11 березня 2013 року та 21 жовтня 2016 року Генеральна Асамблея Національного Олімпійського Комітету Вірменії (НОК) переобрала Гагіка Царукяна президентом НОКА.
Нагороди Нагороджений орденами і медалями:
орден «Св. Григора Лусаворіча» за діяльність, спрямовану на будівництво церков (2002) медаль «Мовсеса Хоренаці» за внесок в розвиток спорту в Вірменії орден «Дмитра Донського I ступеня» (2007 рік) за заслуги у справі зміцнення дружби російського та вірменського народів медаль «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня, за заслуги в справі розвитку спорту і фізичної культури Вірменії (2007 рік) російський «імператорський» орден Св. Анни II ступеня (23.12.2011) орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2015) орден Пошани (2016) Орден Дружби народів (Білорусь) (2016) золота медаль Європейської федерації з дзюдо
Примітки