Ленінградський інститут філософії, лінгвістики та історії (ЛІФЛІ) — гуманітарний ЗВО університетського типу, що існував у Ленінграді з 1931 по 1937 рік. Був виділений з ЛДУ і врешті-решт знову з ним злитий. Його профілем була «підготовка молодших наукових працівників і викладачів вузів у галузі історії, філософії, літератури та лінгвістики».

Історія В 1930 році на базі виділеного зі складу Ленінградського університету історико-лінгвістичного факультету було утворено Ленінградський державний історико-лінгвістичний інститут (ЛДІЛІ) у складі трьох відділень: історико-літературного, музейно-краєзнавчого та редакційно-видавничого. «Загальнотеоретичний рівень викладання був значно знижений, поступившись місцем ... практицизму. Так, наприклад, інститут готував не літературознавця, а редактора-видавця або книгознавця; не історика, а музейного працівника або краєзнавця; замість лінгвістів-фахівців в галузі конкретних мов — готувались перекладачі тощо».

Постановою колегії Наркомпросу від 4 липня 1932 року інституту було повернуто університетський профіль, термін навчання було збільшено з трьох до чотирьох років (пізніше до п'яти), виведено зі складу музейно-краєзнавче та редакційно-видавниче відділення.

З організацією в 1933 році філософського відділення інститут був перейменований на Ленінградський історико-філософсько-лінгвістичний інститут (ЛІФЛІ). У 1934 році відділення інституту реорганізовані у факультети: лінгвістичний, літературний, історичний, філософський.

Розташовувався на , будинок 11.

Станом на 1934 рік штат складав 263 людини, в тому числі 8 академіків, 14 членів-кореспондентів Академії наук, 68 професорів.

У 1936-1937 роках філософський та історичний факультети інституту об'єднані з відтвореним (у 1934 році) Ленінградського університету, на базі двох інших факультетів ЛІФЛІ утворено філологічний факультет Ленінградського університету.

Чисельність студентів

1931/32 — 635 чол. 1932/33 — 699 чол. 1933/34 — 715 чол. 1934/35 — 926 чол.

Професорсько-викладацький склад Історичний факультет: академіки Б. Д. Греков, , Є. В. Тарле; члени-кореспонденти АН СРСР О. А. Добіаш-Рождественська, , ; професори С. І. Ковальов, М. М. Розенталь, Биковський, , Годес, П. П. Щоголєв, О. І. Молок, , , Алімов, ; доценти Кокін, М. І. Ульянов, В. В. Мавродін, Троцький, Раков, Попов, М. А. Ілюкович.

Лінгвістичний факультет: академіки В. М. Алексєєв, М. С. Державін, С. О. Жебельов, М. Й. Конрад, І. Ю. Крачковський, М. Я. Марр, , , , , Л. В. Щерба, Ф. І. Щербатськой; члени-кореспонденти АН СРСР , , та інші.

Літературний факультет: академіки М. П. Алексєєв, , , ; член-кореспондент АН СРСР ; професори М. К. Азадовський, , , , , , А. Г. Фомін, .

Філософський факультет: професори Тимянський, Кучеров, , Широков, Янковський, Вайсберт, Ульріх, Спокойний, А. Айзенберг, І. І. Презент.

Випускники Андрій Александров-Агентов— радянський партійний і державний діяч, дипломат, помічник Генерального секретаря ЦК КПРС. — башкирський поет, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. — радянський літератор, головний редактор видавництва «Радянський письменник» (1951-1957), Голова Правління з 1958.

Посилання Історії, філософії та лінгвістики інститут це

Див. також МІФЛІ

Примітки