Свєтлана Макарович (; . 1 січня 1939, Марибор, Королівство Югославія) — югославська і словенська поетеса, письменниця, публіцистка, акторка, виконавиця власних пісень. Була визнана «Першою леді словенської поезії».
Життєпис Мати Свєтлани Макарович була з родини переконаних католиків, тому після того, як вона одружилася з войовничим атеїстом, батьки позбавили її усієї спадщини.
Макарович закінчила середню школу для вихователів дошкільних закладів у Любляні. На початку 1960-х вона почала вивчати різні гуманістичні науки (психологія, педагогіка, етнологія та іноземні мови), грала на фортепіано, підробляючи в різних кафе і деякий час працювала секретаркою і вчителькою для дітей з особливими потребами. Однак втекла звідти і вирішила для себе, що власних дітей у ніколи не матиме. До 20 років вона була заручена, однак безпосередньо перед весіллям втекла і деякий час жила, поневіряючись, за власним визнанням, «як бродяча кішка».
Творчість Перші свої вірші Маркович написала у сімнадцятирічному віці. У підлітковому віці вступила до школи мистецтв, але незабаром її звідти відрахували за неуспішність. У 18 років почала займатися психологією, але кинула її незабаром після розлучення батьків і стала підробляти виступами в кафе і курортних готелях.
У 1964 році Макарович опублікувала свій перший збірник віршів «Сутінок» (). Після цього у неї зав'язався бурхливий роман з поетом і драматургом Грегором Стрнишей, старшим за неї на 10 років. Попри це, вона продовжувала жити у злиднях, проживаючи за лаштунками театру, до якого її привів Грегор, і допомагала йому писати драми і навіть виконала головну роль у ставшій у 1968 році хітом виставі. Однак у зв'язку з безпартійністю Макарович не отримує більше шансів проявити свій акторський дар.
У 1968 році закінчила навчання в Академії театру, радіо, кіно і телебачення. Була акторкою в міському театрі Любляни і Словенському національному театрі. Вона є незалежною письменницею з 1970 року(Novak Popov: 2006) .
Деякий час Свєтлана Макарович прожила в австрійському Граці, куди її запросив знайомий професор славістики. Там вона, намагаючись заробити на власну квартиру, викладала комівояжерам словенську, зі студентами ставила радіопостановки, знялася в кіно.
Бібліографія
Поезія Somrak, Cankarjeva založba, 1964 (Сутінки) Kresna noč, DZS, 1968 (Літня ніч) Volčje jagode, Obzorja, 1972 Srčevec, Cankarjeva založba 1973 Pelin žena, Mladinska knjiga, 1974 (Жіноча гра) Vojskin čas (pesniški list), Založništvo Tržaškega tiska, 1974 (Час армії) Izštevanja, Cankarjeva založba, 1977 (Count out) Pesmi (besedila sodobnih jugoslovanskih pisateljev / Svetlana Makarovič, Niko Grafenauer, Tomaž Šalamun), Mladinska knjiga, 1979 (Вірші) Sosed gora, Obzorja, 1980 (Сусідня гора) Pesmi o Sloveniji za tuje in domače goste, Lutkovno gledališče, 1984 (Вірші Словенії для іноземних і вітчизняних гостей) Svetlana Makarovič, France Mihelič — Pesmi Svetlane Makarovič in Risbe Franceta Miheliča, Cankarjeva založba, 1987 Krizantema na klavirju. Šansonska besedila Svetlane Makarovič, Printing, 1990 (Хризантема на фортепіано) Tisti čas, Mladika, 1993 (У цей час) Bo žrl, bo žrt (izbrane pesmi), Mladinska knjiga 1998 (Він буде жертвою) Samost, samozaložba, 2002 (Самотність)
Проза Prekleti kadilci, Center za slovensko književnost, 2001 (Прокляті курці) S krempljem podčrtano, Center za slovensko književnost, 2005 (Підкреслений кіготь) Saga o Hallgerd, Arsem, 2010
Молодіжна література Maček Titi, Samozaložba, 1980 (Тіті Кот) Gal v galeriji, Mladinska knjiga, 1981 Dedek mraz že gre, Lutkovno gledališče, 1982 Krokodilovo kosilo: pesnitev — grozovitev, samozaložba, 1983 Čuk na palici, Delavska enotnost, 1986 Črni muc, kaj delaš?, Dokumentarna, 1987 Kaj bi miška rada?, Dokumentarna, 1987 Poprtnjački, Dokumentarna, 1988 Kaj lepega povej, DZS, 1993 Show strahov: pesnitev grozovitev, DZS, 1995 Veliki kosovirski koncert, Lutkovno gledališče, 2001 Strahec v galeriji, Narodna galerija, 2003 Mačnice, Center za slovensko književnost, 2006 Coprniški muc: pesnitev coprnitev, Miš, 2008
Проза та поезія Kosovirja na leteči žlici, Mladinska knjiga, 1974 (Косовіри і літаюча ложка) Kam pa kam, kosovirja?, DZS, 1975 (Куди, Косовіри?) Mačje leto, Dokumentarna, 1987 (Рік кота) Zajčkovo leto, Državna založba Slovenije, 1993 (Рік зайчика) Mi, kosovirji, Miš, 2009 (Ми, косовари)
Оповідання для молоді Колекції казок Miška spi, Mladinska knjiga, 1972 (Спляча Миша) Take živalske, Borec, 1973 (Ті Звірі) Vrček se razbije, Mladinska knjiga, 1975 (Зламаний глечик) Glavni petelinček, Mladinska knjiga, 1976 (Головний півень) Vrtirepov koledar: 1977, Partizanska knjiga, 1976 (Календар калечарів) Pravljice iz mačje preje, Borec, 1980 (Казка про котячу пряжу) Mačja preja, Mladika, 1992 (Пряжа для кішок) Smetiščni muc in druge zgodbe, Mladinska knjiga, 1999 (Міномет та інші історії) Svetlanine pravljice = Svetlana's fairytales, Miš, 2008 (Казки Свєтлани'')
Примітки