Під час і після Грецької громадянської війни в 1946–1949 роках, учасники або прихильники повалених комуністичних сил покинули Грецію як політичні біженці. Розпад Демократичної армії Греції (ДАГ) і евакуація Комуністичної партії Греції (КПГ) в Ташкент у 1949 році змусили тисячі людей покинути свою країну. Підраховано, що до 1949 року понад 100 тисяч людей залишили Грецію, виїхавши в Югославію та держави Східного блоку, зокрема СРСР та Чехословаччину. Серед них, десятки тисяч дітей-біженців, які були евакуйовані Комуністичною партією Греції. Війна спричинила масштабне спустошення по всій території Греції, а особливо в регіонах грецької Македонії та Епіру, що призвело до того, що багато людей продовжували залишати країну навіть після закінчення бойових дій.

Грецька громадянська війна

Після залучення країн Осі, була відновлена боротьба між Демократичною армією Греції (ДАГ) та грецьким урядом, який повернувся з вигнання. Незабаром між двома протилежними політичними сторонами вибухнула громадянська війна. Більшість громадян Греції не підтримували комуністичний режим своєї держави. Проте багато селян, лівих, соціалістів, понтійських греків, кавказьких греків, етнічних меншин з північної Греції, слов'янських македонців та ідеологічних комуністів приєдналися до боротьби на стороні Комуністичної партії Греції та Демократичної армії Греції.Ζαούσης Αλέξανδρος. Η Τραγική αναμέτρηση, 1945–1949 – Ο μύθος και η αλήθεια (). Підтримка з боку Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія та Албанської Соціалістичної Народної Республіки допомогла Демократичній армії Греції (ДАГ) продовжувати боротьбу. ДАГ набрала у свої лави значну частку населення грецької частини Македонії. Підраховано, що до 1949 року від 40 до 60 відсотків етнічного складу ДАГ складали слов'янські македонці. Враховуючи їхню важливу роль у боротьбі за владу, Комуністична партія Греції змінила свою політику щодо них.Speech presented by Nikos Zachariadis at the Second Congress of the NOF (National Liberation Front of the ethnic Macedonians from Greek Macedonia) , published in Σαράντα Χρόνια του ΚΚΕ 1918–1958, Athens, 1958, p. 575. На п'ятому пленумі Комуністичної партії Греції, 31 січня 1949 р., було прийнято постанову, що після перемоги КПГ, слов'янські македонці знайдуть своє «національне відновлення» в єдиній грецькій державі.KKE Official documents,vol 8 Незважаючи на те, що вони внесли великий внесок у військові зусилля КПГ, їхньої чисельності зрештою було недостатньо для того, щоб виграти війну."Incompatible Allies: Greek Communism and Macedonian Nationalism in the Civil War in Greece, 1943–1949. Andrew Rossos", The Journal of Modern History, Vol. 69, No. 1 (Mar., 1997) (p. 42 )

Навесні 1947 року Комуністичні сили контролювали більшу частину грецьких сільських районів, але ще не досягли значної підтримки в містах. Водночас багато грецьких в'язниць були заповнені партизанами Народно-визвольної армії Греції, членами Національно-визвольного фронту Греції та іншими прокомуністичними громадянами. Тисячі людей були розстріляні через злочини проти грецької держави. Після розгрому ДАГ у Пелопоннесі, нова хвиля терору поширилася по районах, контрольованих урядом Афін. Тимчасовий уряд, який мав штаб-квартиру на горі Віце, незабаром вирішив евакуювати всіх дітей віком від 2 до 14 років з районів, що контролювалися Тимчасовим урядом; більшість цих дітей були з македонських сімей. До 1948 року райони, контрольовані Тимчасовим урядом, були зменшені до сільської грецької Македонії та Епіру. Незабаром багато постраждалих партизанів і літніх людей з дітьми були евакуйовані в Албанію. Після 1948 року Уряд Югославії вирішив закрити югославсько-грецький кордон, що, в свою чергу, призвело до того, що численні сили протітовських сил на фронті національного визволення втекти до Югославії. Незважаючи на це, слов'янські македонці продовжували боротися в рядах ДАГ. До 1948 року слов'янські македонці, за деякими оцінкам, складали понад 30% бойової сили ДАГ, проте ці оцінки не визнавалися КПГ.

Національна армія почала відновлювати свій контроль у районах, які раніше контролював Тимчасовий уряд. Багато сіл були знищені під час бойових дій, а переселенці часто втікали з країни через Албанію до Югославії. Одним з яскравих випадків є село Піменікон (Бабцор) у регіоні Касторії, яке нібито було знищене грецькими бомбардувальниками в 1948 році, залишивши сотні людей без домівки. До цього часу ДАГ ефективно контролювала частину Північної Греції, а також райони Македонії, де македонці представляли явну більшість, та землі Епіру. На початку 1949 року позиції ДАГ почали слабнути через збільшення американської допомоги Національній армії Греції, Тіто-сталінський розкол, проблеми з набором складу в ДАГ, а також великої поразки на островах і на Пелопоннесі.

Багато людей втекли з країни через програш ДАГ. Також стверджувалося, що багато слов'янських македонців втекли, щоб уникнути можливого переслідування з боку наступаючої Національної армії Греції.John S. Koliopoulos. Plundered Loyalties: World War II and Civil War in Greek West Macedonia. Foreword by C. M. Woodhouse. New York: New York University Press. 1999. p. 304. 0814747302 КПГ стверджувала, що загальна кількість політичних біженців становила 55 881 осіб.3rd KKE congress 10–14 October 1950: Situation and problems of the political refugees in People's Republics pages 263–311 (3η Συνδιάσκεψη του Κόμματος (10–14 October 1950. Βλέπε: "III Συνδιάσκεψη του ΚΚΕ, εισηγήσεις, λόγοι, αποφάσεις – Μόνο για εσωκομματική χρήση – Εισήγηση Β. Μπαρτζιώτα: Η κατάσταση και τα προβλήματα των πολιτικών προσφύγων στις Λαϊκές Δημοκρατίες", σελ. 263 – 311") Quote: "Total number of political refugees : 55,881 (23,028 men, 14,956 women and 17,596 children, 368 unknown or not accounted)" За тодішніми підрахунками, приблизно 28 000 — 32 000 дітей були евакуйовані під час грецької громадянської війни. Документи Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія 1951 року свідчать, що загальна кількість слов'янських македонців, які виїхали з Греції під час громадянської війни, становила 28 595 осібreport of General consultant of Socialist Federal Republic of Yugoslavia addressed to foreign ministry of Greece Doc 47 15-7-1951 SMIR, ΡΑ, Grcka, 1951, f-30, d-21,410429, (έκθεση του γενικού προξενείου της Γιουγκοσλαβίας στη Θεσσαλονίκη SMIR, ΡΑ, Grcka, 1951, f-30, d-21,410429, Γενικό Προξενείο της Ομόσπονδης Λαϊκής Δημοκρατίας της Γιουγκοσλαβίας προς Υπουργείο Εξωτερικών, Αρ. Εγγρ. 47, Θεσσαλονίκη 15.7.1951. (translated and published by Spiros Sfetas . ΛΓ΄, Θεσσαλονίκη 2001–2002 by the Macedonian Studies ) Quote: "According to the report of General consultant of Socialist Federal Republic of Yugoslavia the total number of Macedonian refugees who came from Greece between the years 1941–1951 is 28,595. From 1941 till 1944 500 found refuge in Yugoslav Macedonia, in 1944 4,000 people, in 1945 5,000 , in 1946 8,000, in 1947 6,000, in 1948 3,000, in 1949 2,000, in 1950 80, and in 1951 15 people. About 4,000 left Yugoslavia and moved to other Socialist countries (and very few went also to western countries). So in 1951 at Yugoslavia were 24,595 refugees from Greek Macedonia. 19,000 lived in Yugoslav Macedonia, 4,000 in Serbia (mainly in Gakovo-Krusevlje) and 1595 in other Yugoslav republics.", тоді як деякі македонські джерела вказували, що кількість біженців перевищувала 213 тисяч.

Діти-біженці

4 березня 1948 року «Радіо Вільна Греція» оголосило, що всі діти віком до 15 років будуть евакуйовані з територій Греції, яка є під контролем Тимчасового уряду. Старшим жінкам доручали перевозити дітей через кордон до Югославії та Албанії, а молодші жінки тікали з сіл на пагорби з партизанами. Вдови мертвих партизанів незабаром стали прийомними мамами для дітей і допомагали їм в їхньому шляху до країн Східного блоку. Багато людей також евакуювали своїх дітей. До 1948 року десятки дітей вже померли від недоїдання, хвороб і травм. Підраховано, що 8000 дітей залишили територію Касторії в наступні тижні після оголошення евакуації. Діти були розбиті на групи і пройшли шлях до албанської кордону. Партійним опікунам (часто молодим жінкам і чоловікам) доводилося допомагати і підтримувати дітей, коли вони тікали від громадянської війни.

Тисячі грецьких, болгарських і арумунських дітей були евакуйовані з районів, що перебували під контролем комуністів. Доповідь Спеціального комітету ООН на Балканах (UNSCOB) підтверджує, що села з етнічним македонським населенням були більш готові відпускати власних дітей.

Нині вони відомі як «Децата Бегалци» (Decata Begalci) або «Діти-біженці» в Республіці Македонія та серед етнічної македонської діаспори в інших країнах. За оцінками соціологів та істориків, близько від 28 тисяч до 32 тисяч дітей було евакуйовано в період 1948 ― 1949 рр. Згідно з деякими даними, більшість дітей, відправлених до країн Східного блоку, мали етнічне македонське походження і говорили македонською мовою, але це заперечується офіційними документами Комуністичної партії Греції та заявами політичних біженців у роки після евакуації. Dimitris Servou, "The Paidomazoma and who is afraid of Truth", 2001Thanasi Mitsopoulou "We brought up as Greeks" ,Θανάση Μητσόπουλου "Μείναμε Έλληνες"

Винятки були зроблені для дітей, які мали два — три роки ― їх залишали з матерями, а решту примусово евакуйовували. Багато з цих дітей були розпорошені по всьому Східному блоці. У Румунії було 5 132 дітей, 4 148 у Чехословаччині, 3590 в Польщі, 2 859 в Угорщині і 672 були евакуйовані в Болгарію.

Офіційна грецька позиція полягає в тому, що ці діти були примусово відібрані комуністами від батьків для виховання в соціалістичних режимах. Грецькі історики та політики називають викрадення дітей Паїдомазомою (Παιδομάζωμα), натякаючи на османське девшірме.

Евакуації після поразки комуністів На початку 1949 року ситуація комуністів у Греції стала досить складною. Греко-югославський кордон був закритий і щоденні групи біженців змушені були тікали через Албанію. Звідси вони розійшлися до решти країн Східного блоку. Багато хто з партизанів не пережив наступної подорожі. Велика кількість людей була змушена емігрувати через знищення їхніх домівок та підприємств. Інші, як і раніше, були вигнані урядовими силами в співпраці з болгарською Ограною під час війни. Тисячі бігли через кордон до того, як уряд Греції зміг відновити контроль на комуністичній території Греції.

Тисячі біженців почали тікати в Східний блок. Багато хто з них опинився в Радянському Союзі, Чехословаччині та інших країнах Східного блоку. Більше тисячі осіб емігрували до Австралії, США та Канади. Цей до кінця неорганізований процес розділяв багато сімей з братами і сестрами, які часто були відокремлені один від одного. Матері часто втрачали зв'язок зі своїми дітьми і ніколи їх більше не бачили.Найбільш помітним ефектом громадянської війни стала подальша масова еміграція.

Вигнання з Греції У 1947 році був виданий правовий акт «Л-2». У ньому зазначалося, що всі люди, які воювали проти грецького уряду під час грецької громадянської війни і виїхали з Греції, втрачали своє громадянство і отримували заборону на повернення до країни. 20 січня 1948 року був виданий правовий акт за назвою «М», який дозволив грецькому уряду конфіскувати майно тих, хто був позбавлений громадянства. Це фактично було вигнанням переможеної КПГ та її прихильників, які залишили Грецію.

Покинення слов’янськими македонцями Греції