Аллект (; пом. 296) — римський узурпатор, що правив Британією та Північною Галлією в 293—296 роках. Прийшов до влади внаслідок заколоту проти свого попередника Каравзія. Зазнав поразки і загинув у війні з цезарем Констанцієм Хлором.
Біографія
Аллект був наближений (ймовірно, префект преторія) самопроголошеного імператора Римської Британії Марка Аврелія Мавзея Каравзія. 293 року, коли Каравзій почав терпіти поразки у війні з цезарем Констанціем Хлором, що був відправлений для підкорення острова імператором Максиміаном, Аллект організував вбивство володаря Британії Birley, 2005, p. 385... Про причини повідомляє Аврелій Віктор. Аллект, який «керував найвищими державними справами», з остраху перед покаранням за «ганебні злочини» підступно вбив свого правителя і «шляхом злодіяння захопив владу» Aurelius Victor. Liber de Caesaribus, 38: 40—41.. Узурпатор прийняв ім'я Гай Аллект Август.Євтропій, 2001, IX, прим. 126. і встановив контроль над усією Римською Британією. Радше за все, його владу визнала і частина Північної ГалліїBirley, 2005, p. 387.., оскільки союзниками Аллекта були франкиSouthern, 2001, p. 149..
Правління Аллекта продовжувалося впродовж трьох років. Констанцій Хлор до 295 року встановив контроль над усіма його володіннями на материку і нейтралізував франків, а в 296 році вирішив висадитися у Британії. Він планував пристати до берега в Кенті, але був вимушений повернутися у Галлію через шторм.
Префект преторія Констанція Юлій Асклепіодот, командуючий окремою ескадрой, переправився на острів Векта (Вайт), уникаючи зустрічей з флотом Аллекта. Узурпатор зустрівся з Асклепіодотом біля сучасного Гемпшира чи Беркшира, де відбулась велика битва. Після втечі Аллекта з поля бою та його подальшої смерті Британія знову стала підпорядкована Риму Грант, 1998, с. 246—247... Разом з цією подією завершилося об'єднання Римської імперії після п'ятидесятирічної Кризи III століттяКовалёв, 2002, с. 775..
У літературі Аллект фігурує в «Історії бриттів» Джеффрі Монмутського (XII століття). Джеффрі, що дуже вільно поводився з історичними сюжетами Михайлов, 1984, с. 207.., писав, що Аллекта направили до Британії з Риму на чолі трьох легіонів, щоб придушити очолене Каравзієм повстання місцевого населення. Аллект здобув перемогу і «заволодів королівським престолом», але незабаром проти нього повстав правитель Корнубії (Корнуолл) Асклепіодот, якого підтримали бритти. У битві з Асклепіодотом Аллект загинув Гальфрид Монмутский, 1984, История бриттов, 76...
Аллект став персонажем повісті Розмері Саткліф «Срібна гілка» (1957 рік). Там він зображений як людина «висока, з верхом дуже світлого волосся, що сріблилося на скронях. Його важке обличчя було б приємним, якби не надмірна блідість фарб; все було білясте — волосся, шкіра, очі»Сатклифф Р. Серебряная ветка. Глава 1. Берег саксов...
Легенда Джеффрі Монмутський включив Аллекта у свою легендарну історію королів Британії (близько 1136). Тут, Аллект є офіцером, посланим з трьома легіонами римлян, щоб позбутися короля Каравзія. Він робить це, але його правління виявляється жорстоким, і він, у свою чергу, скидається Асклепіодотом, тут — герцог Корнуолла. Останні війська Аллекта були в облозі в Лондоні, і здалися за умови, що вони отримають безпечний прохід з Великої Британії. Асклепіодот погоджується, але воїни, що здалися, були вбиті, а їхні голови кинуті в річку Галоброк.
Примітки
Джерела і література
Джерела
Аврелий Виктор. О цезарях. Гальфрид Монмутский. История бриттов. — М.: Наука, 1984. — 288 с. Флавий Евтропий. Бревиарий римской истории. — СПб.: Алетейя, 2001. — 305 с. — ISBN 5-89329-345-2.
Література Грант М. Римские императоры. Биографический справочник правителей Римской империи. — М.: Терра-Книжный Клуб, 1998. — 400 с. — ISBN 5-300-02314-0. Ковалёв С. История Рима. — М.: Полигон, 2002. — 864 с. — ISBN 5-89173-171-1. Михайлов А. Книга Гальфрида Монмутского и её судьба // Гальфрид Монмутский. История бриттов. — 1984. — С. 196—227. Birley A. The Roman government of Britain. — Oxford University Press, 2005. Seek O. Allectus // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1894. — Bd. I, 2. — Kol. 1584—1585. Southern P. The Roman Empire from Severus to Constantine. — London, New York: Routledge, 2001.