Василь Григорович Вольський (29 січня 1917, хутір Кутець біля села Новий Почаїв, Почаївська волость, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 4 листопада 1968, село Оброшине, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український науковець, агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1968). Депутат Львівської обласної (сільської) ради депутатів трудящих IX скликання (1963—1964) та Львівської обласної ради депутатів трудящих X скликання (1965—1967). Директор НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР (1959—1968).

Життєпис Народився 29 січня 1917 року на хуторі Кутець біля села Новий Почаїв на Кременеччині (нині частина міста Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, Україна) в сільській родині як четверта дитина серед шістьох нащадків запорозького козака Григорія Вольського.

По закінченню у 1933 році семирічної початкової школи вступив до дворічної сільськогосподарської школи у Городку на Львівщина, яку закінчив у 1935 році. Того ж року вступив на сільськогосподарський відділ Білокриницької рільничої школи (нинішній Кременецький лісотехнічний фаховий коледж), яку закінчив у 1938 році. Саме тут він отримав базові знання з агрономії, які згодом стали фундаментом його наукової кар'єри. По закінченню ліцею працював помічником агронома у землевласника Яблонського в селі Томашеві, що неподалік Лодзі. З початком другої світової війни повернувся до рідного села. Під час німецької окупації працював тютюнознавцем на Кременецькій тютюновій фабриці (нинішній Кременецький тютюново-ферментаційний завод).

По війні — головний агроном Почаївського районного земельного відділу, водночас навчаючись на агрономічному факультеті Львівського сільськогосподарського інституту, який закінчив у 1948 році, де здобув фахові знання з рільництва, агротехніки та управління земельними ресурсами.

За державним розподілом 1948 року був скерований у Львівське обласне управління сільського господарства, де протягом 1948—1951 років обіймав посади від старшого агронома до головного агронома та заступника начальника Львівського обласного управління сільського господарства, поєднуючи науковий підхід із практичним досвідом. Від 1951 року працював в Інституті агробіології АН УРСР науковим співробітником, від 1952 року — заступником директора з питань наукової роботи. У 1955 році захистив кандидатську, а у 1967 році — докторську дисертації. У 1956 році Львівську науково-дослідну станцію рільництва та Інститут агробіології реорганізовано в Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних районів УРСР (нині — Інститут сільського господарства Карпатського регіону), що розмістився в селі Оброшине Пустомитівського району (нині — Львівського району) Львівської області. У 1959 році Василя Вольського призначено директором цієї наукової установи, на якій він перебував до кінця життя.

Досліджував агробіологічні та агротехнічні особливості вирощування кукурудзи (як зернової, так і силосної форми) в умовах західної зони України. Співавтор нового районованого сорту гречки Радехівська покращена.

Крім наукової праці, брав активну участь в роботі громадсько-політичних організацій. У 1963 році обраний депутатом до представницького органу сільських районів Львівської області — Львівської обласної (сільської) ради депутатів трудящих IX скликання від Оброшинського виборчого округу № 123 (Пустомитівський район), а 1965 році обраний депутатом до представницького органу Львівської області — Львівської обласної ради депутатів трудящих X скликання від Оброшинського виборчого округу № 207 (Пустомитівський район). Головував в обласному товаристві «СРСР—Канада».

Загинув в автокатастрофі 4 листопада 1968 року повертаючись з роботи додому. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 1).

Основні праці За життя Василь Вольський опублікував численні наукові праці, які стали основою для аграрної політики регіону, серед них: Агротехніка вирощування кукурудзи в західних областях України. — Л., 1955; Досвід передовиків кукурудзосіяння на Львівщині // Досвід передових кукурудзоводів — усім колгоспам. — К., 1956; Заходи по підвищенню врожайності кукурудзи // Резерви розвитку сільського господарства на Львівщині. — Л., 1961; Вплив добрив на врожай кукурудзи в умовах Львівщини // Питання підвищення культури землеробства. — К., 1963.

Родина Був одружений з Євгенією Стельмащук (27 листопада 1920 — 14 листопада 2015). Подружжя Вольських разом виховали троє дітей: Ірину ( 1942) — педагог; Софію ( 1944) — лікар-стоматолог; Олега ( 1948) — завідувач відділу Центру держнагляду охорони праці у м. Львові.

Вшанування На честь Василя Вольського у селі Оброшине, Львівського району Львівської області названо вулицю.

Примітки

Джерела

Посилання