Парі́ївка — село в Україні, в Іллінецькій міській громаді Вінницького району Вінницької області.
Паріївка — приміське село, розташоване за 7 кілометрів від центру територіальної громади, міста Іллінці.
Географія Селом тече струмок Хмілів Яр.
Історія 1864 року за описом Лаврентія Похилевича село належало Владиславу Ксаверійовичу Држевецькому, у ньому мешкало 673 селян, що обробляли 1370 десятин землі. Дерев'яна Михайлівська церква була побудована 1770 року, володіла 44 десятинами землі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Жаданівської волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 713 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини.
.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 210 жителів села.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» село увійшло до складу Іллінецької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Іллінецького району, село увійшло до складу Вінницького району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними : МоваКількістьВідсотокукраїнська59499.00%російська50.83%вірменська10.17%Усього600100%
Символіка Затверджена 18 липня 2018 р. рішенням № 646 XXXIV сесії міської ради VIII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов, Г. М. Пісковська.
Герб У срібному щиті з червоною полум'яподібною основною чорний казан, з якого виходить половина червоного колеса від воза. В главі та з боків казан супроводжується п'ятьма зеленими трикутниками. Герб вписано у золотий декоративний картуш й увінчано золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ПАРІЇВКА».
Герб означає легенду про походження назви від промислу перших жителів — випарювання ободів коліс для возів (герб є промовистим). Трикутники символізують численні скіфські кургани навколо села.
Прапор Квадратне полотнище поземно поділене язиками полум'я на білу і червону смуги у співвідношенні 5:1. На верхній смузі чорний казан, з якого виходить половина червоного колеса від воза. Вгорі та з боків казана п'ять зелених трикутників.
Галерея
Примітки
Література Го́лики // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.264