Барон Дідрікс Андерс Ґілліс Більдт (; Гетеборг — Стокгольм) — шведський політичний, державний, дипломатичний і військовий діяч, прем'єр-міністр Швеції з 6 лютого 1888 по 12 жовтня 1889 року. Генерал-лейтенант.
Біографія Народився 16 жовтня 1820 року в Гетеборзі в родині офіцера (підполковника) шведської армії Даніеля Фрідріха Більдта та Христини Єлизавети Фрьодінг. Батько Гілліса помер через 7 років після народження сина. Мати померла у 1858 році .
Його прапраправнук Карл Більдт (нар. 1949) також став прем'єр-міністром Швеції (1991 рік).
Кар'єра Гілліс Більдт пішов по стопах батька і зробив успішну кар'єру в армії в якості артилерійського офіцера, досягнувши звання генерал-лейтенанта.
У 1837 році закінчив Королівську військову академію у Стокгольмі та згодом приєднався до артилерійського полку в Йоталанді.
Завершив отримання вищої освіти у 1842 році в Маріберзі, де він привернув увагу принца Оскара (пізніше короля Оскара I) за його старанність і компетентність. Після закінчення університету кілька років працював викладачем математики, продовжував військову кар'єру і став депутатом Риксдагу в 1847 році.
У 1851 — лейтенант, ад'ютант короля Швеції Оскара I. У 1854 отримав чин майора, в 1856 — підполковник, в 1858 — полковник. У 1859 році став генерал-майором і був призначений першим ад'ютантом короля Карла XV. З 1875 року — генерал-лейтенант.
Губернаторство Ранні політичні титули Більдта включали губернатора Готланда 1858—1862 і Губернатора Стокгольма 1862—1874.
Головною темою для Більдта була агітація за захист залізниць, зокрема маршрутів, які він вважав військовою та комерційною цінністю для Стокгольма. Він отримував підтримку по всьому місту — у Риксдагу, міській раді, фондовій біржі та серед громадян. Він також був акціонером і членом правління компанії, яка прагнула керувати залізницею між Стокгольмом і шахтами Vestmanland.
Сільське господарство було іншим предметом, близьким до його серця. У 1850 році він назвав його «найсильнішим інтересом нашої країни».
У 1864 отримав титул барон (Friherre).
Кар'єра дипломата і члена парламенту Більдт був членом Риксдагу (законодавчий орган Швеції) у 1847—1874 і 1887—1894 роках. З 1867 року, коли риксдаг був розділений на дві палати, Більдт був членом верхньої (Första kammaren).
У 1874—1886 роках — посол в Німеччині. Білдт зміцнив зв'язки між Швецією та новою Німецькою імперією, уклавши двосторонні угоди з таких питань, як пошта, телеграф, питання екстрадиції та моряків.
У 1886 році став граф-маршалом Швеції.
Прем'єр-міністр 6 лютого 1888 року зайняв пост прем'єр-міністра Швеції. Будучи прихильником помірного протекціонізму, прагнув досягти консенсусу, а не займатися політикою поділу, тому запросив до сформованого ним кабінету міністрів, як представників вільної торгівлі, так і протекціоністів.
Під його керівництвом уряд запровадив захисні мита. 12 жовтня 1889 року пішов у відставку.
Помер 22 жовтня 1894 року в Стокгольмі.
Нагороди орден Серафимів (1873) орден Меча (1861, 1872) кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа (1864) орден Чорного орла (1894) орден Корони орден Меджида Великий Хрест ордену Почесного легіону
Примітки
Посилання Gillis Bildt (1820-94)