Інга Софія Тідблад (; 29 травня 1901, Стокгольм — 12 вересня 1975, Стокгольм) — шведська акторка, одна з найпопулярніших акторок шведського театруSveriges Dödbok 1901—2009, DVD-ROM, Version 5.00, Sveriges Släktforskarförbund (2010)..

Життєпис Народилася в родині інженера Отто Тідблада та Хельги Тідблад (до шлюбу Крумлінде). Виросла в Стокгольмі. Навчалася в школі акторської майстерності Королівського драматичного театру з 1919 по 1922 роки. У студентські роки вже була визнана потенційною зіркою як аудиторією, так і критикою, за дебютне виконання ролі Аріель в п'єсі Шекспіра «Буря», поставленої Улофом Муландером. Після закінчення театральної школи грала в Шведському театрі Стокгольма, де в 1924 році здодбула зірковий статус завдяки ролі Офелії в «Гамлеті». Її партнером у виставі був Інгольф Шанке. У трупі Тідблад залишалася аж до пожежі 1925 року, яка назавжди знищила театр.

Інга Тідблад відома перш за все головними жіночими ролями у виставах за п'єсами Шекспіра і Стріндберга. Вона зіграла Офелію в «Гамлеті», Біллі Мур в «Бродаєє», Ангела у Cenodoxus, Ауду в Graven under triumfbågen, Анну Болейн в «Генріху VIII», Джульєтту в «Ромео і Джульєтті», Еллен в Älskling jag ger mig, Розалінду «Як вам це сподобається», Лотту Ентерфельт в Svenska sprätthöken, Алегру в Key Largo (1940) Максвелла Андерсона, Соню в «Злочині і покаранні», Бланш у Folkungasagan, Порцію «Юлії Цезарі», Мері Вестера в Mayerlingdramat, Сесілію в Rovdjuret, доньку в Spöksonaten Стринберга, місіс Кеньон у «Жайворонці» (1943) Самсона Рафаельсона, Беренгер в «Юпітері» (1943) Роберта Буассі, Маргариту Готьє в «Дамі з камеліями» (1954), Мері Тайрон у світовій прем'єрі драми Юджина о'Ніла «Довгий день йде в ніч» (1956), місіс Шенкленд та Сібіл Рэйлтон-Белл у п'єсі Теренса Реттігена "За окремими столиками" в Васатеатерн у сезоні 1958—1959 років і королеву Христину в п'єсі «Христина» (1961) Стріндберга.

Тідблад працювала в найбільших театрах Швеції. Після Шведського театру вона грала в Васатеатерн у 1925—1926 роках, в Оскартеатерн у 1926—1932 роках і в Королівському драматичному театрі у 1932—1963 роках.

У 1956 році нагороджена премією Юджина о'Ніла. Після завершення театральної кар'єри Інга Тідблад кілька разів поверталася на сцену і знімалася в кіно.

Кінематографічна кар'єра акторки включає ранні шведські німі фільми: Norrtullsligan (1923), Mälarpirater (1923), Farbror Frans (1926) і Svarte Rudolf 1928. Дебютним для неї став фільм в Андерссон, Pettersson och Lundström (1923). У 1930 році вона знялася в головній ролі у першому шведському звуковому фільмі För hennes skull, де її партнером був Йеста Екман. Іншими значними появами на екрані стали ролі у фільмах Sången om den eldröda blomman (1934), Intermezzo (1936), Lågor i dunklet (1942), Det brinner en eld (1943), Den osynliga muren (1944), Frånskild (1951, режисер Густав Муландер, автор сценарію Інгмар Бергман), Kvinnohuset (1953), Enhörningen (1955), Pärlemor (1961) і Pistolen (1973), за який Тідблад була удостоєна премії «Золотий жук» за найкращу жіночу роль.

Інга Тідблад також озвучувала Піноккіо в шведському дубляжі мультфільму Волта Діснея «Піноккіо» (1940), а також у 1956 році брала участь як запрошена зірка в епізоді раннього американського серіалу Foreign Intrigue.

Перебувала у шлюбі з актором Рагнаром Більбергом з 1923 по 1930 рокиRotemannen, CD-ROM, Sveriges Släktforskarförbund/Stockholms Stadsarkiv (2012)., а після його ранньої смерті — з актором Гоканом Вестергреном з 1931 року до самої смерті в 1975 році.

У першому шлюбі народила дочку Лену Більберг (1926)Begravda i Sverige, CD-ROM, Version 1.00, Sveriges Släktforskarförbund.Erlandsson Sture Överste, 26, 79 Marin- o. flygattaché i Sveriges statskalender / 1984 / s 105., у другому — дочку Мег Вестергрен (1932) і сина Клеса-Хакана Вестергрена (1935), які також обрали акторську кар'єру.

Вибрана фільмографія Андерссон, Pettersson och Lundström (1923) Mälarpirater (1923) Norrtullsligan (1923) Grevarna på Svansta (1924) Ödets man (1924) Farbror Frans (1926) Svarte Rudolf (1928) För hennes skull (1930) Längtan till havet (1930) Hälsingar (1933) Hon eller ingen (1934) Sången om den eldröda blomman (1934) Intermezzo (1936) Janssons frestelse (1938) Lågor i dunklet (1942) Det brinner en eld (1943) Den osynliga muren (1944) Kungajakt (1944) Galgmannen (1945) Frånskild (aka Divorced) (1951) Kvinnohuset (1953) Gabrielle (1954) Enhörningen (aka The Unicorn) (1955) Foreign Intrigue (телесеріал, 1956) Pärlemor (1961) Ateljé Mia (1965) Glasmenageriet («Скляний звіринець», телеспектакль, 1967) Drottningens juvelsmycke (міні-серіал, 1967) Pistolen (1973) Gangsterfilmen (1974)

Примітки

Посилання Inga Tidblad на сайті </span>Internet Movie Database