Джошуа Барні (; , Балтимор — , Піттсбург) — офіцер Континентального флоту під час Війни за незалежність США. Пізніше він досяг рангу комодора ВМС США та брав участь у Війні 1812, під час якої героїчно, але без успіху намагався захистити від наступу британців Вашингтон

Біографічні відомості та сім'я Барні народився в Балтиморі.

Він вперше вийшов у море у 1771 році у віці 12 років. У 1775 році він служив помічником капітана (який був його зятем) на борту торгового судна, яке прямувало до Європи. Після смерті капітана він прийняв командування й успішно доправив судно до Ніцци.

Барні був двічі одружений і мав дітей від обох дружин. Він помер у Піттсбурзі, дорогою до Кентуккі, де планував проживати після відставки. Його вдова Гаррієт оселилася у Кентуккі з трьома дітьми.

Його онук Джозеф Ніколсон Барні був офіцером флоту США, а потім ВМС Конфедерації.

Війна за незалежність США Барні служив у континентальному флоті, починаючи з лютого 1776 року, як помічник власника Hornet, де брав участь у рейді комодора Есека Гопкінса на Нью-Провіденс. Пізніше він служив на борту Wasp і його підвищили до звання лейтенанта за хоробрість у бою між Wasp і британським бригом Betsey. Під час служби під проводом Ендрю Доріа він зайняв помітну роль у захисті річки Делавер.

Барні потрапив у полон і кілька разів його обмінювали. У 1779 році він знову потрапив у полон і його ув'язнили в Old Mill, Плімут, Англія, де він перебував до втечі у 1781 році. Про це він написав у «Спогадах Комодора Барні», опублікованих у Бостоні у 1832 році.

Битва у затоці Делавер У квітні 1782 року його поставили у команду Пенсільванського корабля Hyder Ally, на якому він захопив більш важко озброєний військовий корабель HMS General Monk у битві у Делаверській бухтіGeneral Monk was the captured Rhode Island privateer General Washington.. Йому передали командування трофейним кораблем (перейменованому на General Washington). На ньому Барні вирушив до Франції з кореспонденцією для Бенджаміна Франкліна. Він повернувся з новиною про укладення миру. Корабель також привіз групу австрійських натуралістів під керівництвом Франца Йозефа Меертера та Франца Бооса.

Барні був одним з перших членів Пенсильванського Ордену Цинцінната, а пізніше перейшов до його відділення у Меріленді.

Після Французької революції Барні приєднався до французького флоту, де став командиром ескадри.

Служба у французькому флоті Між 1796 і 1802 роками Джошуа Барні служив капітаном у французькому флоті. У період з 7 червня до 17 жовтня 1796 року він був капітаном французького фрегата . Він відплив з Рошфора, щоб переправити зброю і боєприпаси на Кап-Франса. Потім він подорожував у Карибському басейні між Гаваною та Чесапікською затокою, повернувшись 17 жовтня на Кап-ФрансаFonds Marine, p.178.Fonds Marine, p.153..

Війна 1812 року

Флотилія Чесапікської затоки На початку війни 1812 року, після успішного, але не надто прибуткового каперства як капітана шхуни , Барні вступив у ВМС США як капітан, і очолив Флотилію Чесапікської затоки — флотилію канонерських човнів, які захищали затоку Чесапік. Він є автором плану захисту Чесапіка, який передали секретарю ВМФ Вільяму Джонсу та прийняли 20 серпня 1813 року. План полягав у використанні флотилії з барж з низькою осадкою, кожна з яких мала велику гармату. Такі баржі використовувалася у великих кількостях для атаки британських сил, після чого вони могли уникнути удару у відповідь, відступивши на мілководдя, на які багатий Чесапікський регіон. 25 квітня 1814 року Барні отримав призначення капітаном у військово-морському флоті США. Через значну чисельну перевагу британського флоту флотилію заблокували і Барні був вимушений її знищити, аби вона не дісталася ворогу.

Битва при Бладенбурзі Під час битви під Бладенсбургом, Барні та 360 моряків і 120 морських піхотинців захищали Вашингтон. Боротьба доходила до рукопашної з абордажними щаблями та піками. Запекла битва тривала впродовж чотирьох годин, але англійці зрештою перемогли американців. Захисники були змушені відступити після того, як їх майже відрізали, і британці прорвалися до Вашингтону, де спалили Капітолій і Білий дім. Барні отримав важке поранення: кулю глибоко у стегно, яку так і не змогли вийняти.

Цитати та посилання

Цитати

Список літератури  [permanent dead link] Hamilton, Alexander, Harold Coffin Syrett, & Jacob Ernest Cooke (1974) The Papers of Alexander Hamilton, Volume 20. (Columbia University Press).

Посилання