Клеопатра Алхімістка — антична алхімікиня, авторка численних досліджень на цю тему.
Біографія Дати народження і смерті невідомі. Відомо, що Клеопатра жила в Александрії у 3-му або 4-му столітті. Її справжнє ім'я також невідоме, Клеопатра — це псевдонім. Інколи її плутають з Клеопатрою VII, тим більше в деяких пізніших джерелах, наприклад, Basillica Philosophica Йогана Даніеля Міля (1618), вона згадується як Клеопатра — королева Єгипту. Клеопатра Алхімістка, ймовірно, належала до школи Марії ЄврейкиTaylor, F. Sherwood. «A Survey of Greek Alchemy». The Journal of Hellenic Studies 50 (1930): 109—139..
Внесок в алхімію Клеопатра згадується у творах Зосими з Панополіса та Міхаеля Маєра. Вони називають її як одну з чотирьох жінок, які знали, як виготовити філософський камінь (інші три — Марія Єврейка, Медера і Тафнутія)Raphael Patai. The Jewish Alchemists: A History and Source Book. p.78. Їй приписують винахід аламбіка, мідного перегінного куба особливої конструкції, що призначений для дистиляції спиртуStanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. 2003. p.44.
Три алхімічних тексти приписують Клеопатрі: Ἐκ τῶν Κλεοπάτρας περὶ μέτρων καὶ σταθμῶν. (Про ваги та міри) Χρυσοποιία Κλεοπάτρας (Виготовлення золота) Διάλογος φιλοσόφων καὶ Κλεοπάτρας (Діалог філософів і Клеопатри)
Хризопея Найвідомішим її рукописом є «Хризопея» (, перекладається як золото). Документ складається з одного аркуша. Виявлений в рукописі X—XI століття в бібліотеці святого Марка, Венеція. Пізніша копія знайдена в Лейденському університеті в Нідерландах.
«Хризопея» містить багато емблем, що використовувалися пізнішими гностичними і герметичними філософіями. Наприклад, у цій роботі вперше з'являється уроборос — змій, який ковтає свій хвіст, символ вічного циклу. У кільці уробороса розташовані символи золота, срібла і ртуті. Поруч з уроборосом креслення дибікоса та керотакіса — алхімічних пристроїв для отримання дистилятів. Також на рукописі зображено восьмикутні зірки з півміцяцем, що є символічним зображенням процесу перетворення свинцю в срібло.
Примітки
Література Apotheker, Jan & Sarkadi, Livia Simon. European Women in Chemistry Wiley-VCH GmbH & Co. KGaA (2011) Klossowski de la Rola, Stanislas. The Golden Game: Alchemical Engravings of the Seventeenth Century Thames & Hudson. (1997) Lindsay. Jack. The Origins of Alchemy in Graeco-Roman Egypt Barnes and Noble NY. (1970) Mitter, Swasti & Rowbotham, Sheila. Women Encounter Technology: Changing Patterns of Employment in the Third World. Routledge (2003) Patai, Raphael. The Jewish Alchemists: A History and Source Book Princeton University Press. (1995) Stanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. (2003) Uglow, Jennifer S. The Macmillan dictionary of women's biography Macmillan. (1982)