Calbovista — рід грибів родини печерицевих, що містить лише один вид — Calbovista subsculpta, відомий під побутовими назвами «скульптурний дощовик», «скульптурний гігантський дощовик» і «бородавчастий гігантський дощовик». Хоча вид уперше описала як новий для науки Елізабет Ітон Морс 1935 року, він не був валідно опублікований упродовж наступних 60 років. Видова назва вказує на схожість гриба з Calvatia sculpta.

Calbovista subsculpta — більш-менш округлий гриб діаметром до , білий, з віком буріє, вкритий неглибокими пірамідоподібними пластинками чи лусочками. У міру дозрівання дощовика його нутрощі стають темно-коричневими та порошкоподібними від зрілих спор. Від Calvatia sculpta його зазвичай можна відрізнити за менш вираженими пірамідальними бородавками, а мікроскопічно — за розгалуженими, немов оленячі роги, гілочками капіліцію (ниткоподібної маси серед спор).

Плодові тіла ростуть поодиноко або групами вздовж доріг і у відкритих лісах на великих висотах, з літа до осені. Вид звичний у Скелястих горах і на тихоокеанському узбережжі заходу Північної Америки. Це добрий їстівний гриб, поки його нутрощі (глеба) ще щільні й білі.

Таксономія У своїй статті 1935 року в журналі Mycologia американська мікологиня Елізабет Ітон Морс описала поширений дощовик заходу США, який часто помилково визначали як Calvatia sculpta, хоча він відрізнявся від неї значно розгалуженими нитками капіліцію. Перидій гриба був подібний до перидіїв Calvatia sculpta, Calvatia caelata (нині відомої як Calvatia bovista), Scleroderma flavidum і Scleroderma aurantium (нині Scleroderma citrinum); коренева основа нагадувала Bovistella; а будова капіліцієвих ниток — Bovista, Bovistella і Mycenastrum. Однак новий вид мав унікальне поєднання ознак і не вписувався в жодний з уже описаних родів, тому Морс виокремила новий рід Calbovista. Типовий зразок було зібрано в Сода-Спрінгс (Каліфорнія) у травні 1934 року на висоті 2 063 м. Публікація Морс була невалідною, оскільки не містила опису латиною — вимоги Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, чинної з 1 січня 1935 року. Рід і вид були валідно опубліковані з латинським описом Мішель Сейдл 1995 року.

Александр Х. Сміт описав різновид Calbovista subsculpta var. fumosa 1965 року на основі зразка, зібраного в національному лісі Каніксу (північний схід штату Вашингтон) 1964 року. Цей різновид, відомий лише з типової місцевості, відрізняється від номінативного сіруватим зовнішнім перидієм і дрібними лусочками. Оскільки він теж базувався на невалідному роді, назва була невалідною; коректно її опублікували лише 2012 року під повною назвою й авторством Calbovista subsculpta var. fumosa A.H.Sm. ex J.C.Coetzee & A.E.van Wyk.

Рід Calbovista зазвичай класифікують у родині Lycoperdaceae, хоча номенклатурний статус цього угруповання неоднозначний, і деякі автори об'єднують її з Agaricaceae. Натомість Сенфорд Майрон Целлер відносив Calbovista до родини Mycenastracae, яку він виокремив 1948 року для Calbovista та Mycenastrum — двох родів, споріднених подібністю будови капіліцію. Нині родина Mycenastraceae не має самостійного таксономічного значення і вважається синонімом Agaricaceae.

Назва роду Calbovista складається з частин cal — від спорідненого роду дощовиків Calvatia, та bovista — вказівки на подібність до родів Bovista і Bovistella. Видовий епітет subsculpta відсилає до схожості з Calvatia sculpta, з якою вид часто плутали. Серед побутових назв гриба — «скульптурний дощовик», «скульптурний гігантський дощовик» і «бородавчастий гігантський дощовик».

Опис Плодові тіла нерегулярно дзиґоподібні до майже кулястих, завширшки і заввишки . Перидій двошаровий. Зовнішній шар (екзоперидій) товстий і шкірястий (крім ділянки, що потоншується до основи), завтовшки . Він поділений на неправильні три- або шестикутні низькі піраміди, зазвичай тупі, іноді загострені, завтовшки . Вони мають паралельні смуги — ознаку, яку Морс пояснювала різницею темпів росту через коливання денної та нічної температури. У центрі пірамід є короткі буруваті волоски. Піраміди вкривають увесь перидій, окрім ділянки біля основи, де він гладенький.

Внутрішній перидій — тонка блискуча тканина, вдавлена в ділянки, відмежовані пірамідальними пластинками. Основа плодового тіла, що займає близько третини-чверті нижньої частини гриба, складається з помірно великих камер, які зберігаються навіть після дозрівання глеби і розсіювання спор. Основа вкорінюється в ґрунт ризоморфами. Спочатку біла, глеба з дозріванням спор змінює колір від жовтого через золотисто-коричневий до темно-коричневого. Коли глеба висихає, внутрішній перидій також висихає й тріскається, оголюючи спорову масу в тріщинах між пластинками.

Відбиток спор білий, з часом буріє. Кулясті спори розміром 3–5 мкм, з зовнішньою оболонкою (епіспорою) завтовшки близько 0,5 мкм. Поверхня спор — від гладенької до слабко бородавчастої. Базидії (спороносні клітини) булавоподібні, чотириспорові, розміром 10–12,5×5–7,5 мкм. Капіліцій складається з коротких, сильно розгалужених (нагадують оленячі роги) і переплутаних ниток завширшки 5–10 мкм зі стінками завтовшки до 2,5 мкм, без перегородок.

Схожі види У природі Calbovista часом важко надійно відрізнити від Calvatia sculpta. Хоча останній вид має виразніші пірамідальні бородавки, деякі (особливо молоді) зразки Calbovista можуть мати подібну ознаку, і межа між видами стирається. Мікроскопічно види розрізняють за капіліцієм: у Calvatia він не є настільки розгалуженим і переплутаним. Інший подібний вид, Mycenastrum corium, має гладенький перидій, зменшену або відсутню основу, схильний розкриватися при дозріванні на неправильні частини й має шипуваті нитки капіліцію. Calvatia subcretacea, що також трапляється на великих висотах під хвойними в західній Північній Америці, має менші плодові тіла — до заввишки і завширшки, з дрібними загостреними бородавками із сірими кінчиками. Calvatia booniana — великий дощовик, до у діаметрі, що трапляється на відкритих пасовищах і трав'янистих ділянках заходу США і має плоскі багатокутні лусочки на зовнішньому перидії; крім більшого розміру, він відрізняється від Calbovista відсутністю стерильної основи, а його капіліцій менш розгалужений і має перегородки.

Поширення та середовище існування Calbovista — сапротрофний організм, що розкладає мертву рослинну речовину. Плодові тіла ростуть поодиноко, групами або зрідка скупченнями. Плодоношення триває з квітня по серпень на ділянках з розсипаним камінням упереміш із ґрунтом або у відкритих хвойних лісах на висотах від 910 до 3 350 м. Інше типове місцезростання — узбіччя доріг. Calbovista — звичайний гірський дощовик, поширений у Скелястих горах і на гірських хребтах тихоокеанського узбережжя заходу США. На східному схилі Каскадних гір гриб часто трапляється під жовтою сосною. Його зібрано в Каліфорнії, Колорадо, Айдахо, Вашингтоні, Вайомінгу та Орегоні. Ареал сягає на північ до Британської Колумбії та Аляски. Гриб часто знаходять шукачі зморшків, оскільки він росте в подібних середовищах.

Використання Дощовики їстівні, поки внутрішня глеба ще щільна й біла.

Примітки

Джерела

Seidl, M.T. 1995. Validation of the puffball genus Calbovista. Mycotaxon. 54:389-392