Цитидин — нуклеозидна молекула, що формується приєднанням цитозину у до кільця рибози за допомогою β-N1-глікозидного зв'язку. Цитидин є компонентом РНК.
Якщо цитозин приєднується до дезоксирибози, така сполука називається дезоксицитидином.
Фізичні властивості Білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді, незначно розчинний у етанолі.
Наявність у продуктах харчування Джерелами цитидину є продукти з високим вмістом РНК, такі як м'ясо, пивні дріжджі, а також їжа і напої, багаті на піримідин (наприклад, пиво). Під час травлення багата на РНК їжа розпадається на рибозопіримідини (цитидин і уридин), які всмоктуються у незмінному вигляді. У людей цитидин з їжі перетворюється на уридин — компонент, що можливо стоїть за метаболічними ефектами цитидину.
Аналоги Існує кілька цитидину з потенційно корисною фармакологією. Наприклад, KP-1461 — препарат антиретровірусної терапії, який діє як мутаген вірусів, або , що є у E. coli і що проходить випробовування як препарат хіміотерапії. Низькі дози і його аналога показали деяку анти-ракову дію шляхом епігенетичного деметилювання.
Біологічна дія На додачу до ролі піримідинового компоненту у будові РНК, було встановлено, що цитидин керує нейронно-гліальним , впливаючи на фосфоліпідний метаболізм, синтез катехоламінів та функцію мітохондрій. При цьому у пацієнтів з біполярним розладом прийняття препаратів цитидину знижує рівні глутамату таглутаміну у півкулях головного мозку. Через це цитидин розглядається як потенційний антидепресантний препарат.
Джерела