«Благочестива Марта» () — радянський двосерійний музичний комедійний телефільм, знятий на кіностудії «Ленфільм» режисером Яном Фрідом за мотивами однойменної комедії Тірсо де Моліни (1571—1648). Зйомки фільму проходили з квітня і до кінця літа 1980 року в павільйонах кіностудії «Ленфільм». Телевізійна прем'єра фільму відбулася 6 жовтня 1980 року.

Сюжет Іспанія, XVII століття. Два студенти, Феліпе і Пастрано, які кинули обридлий університет, вирішують пошукати щастя в Мадриді. Феліпе закохується в донью Марту, яка вже посватана з другом її батька — старим капітаном Урбіною. У Феліпе ж закохуються і Марта, і молодша сестра Лусія. Бажаючи захистити честь Марти, її брат Антоніо нападає на Феліпе, що співав біля їх будинку серенаду, і гине від його руки. Батько Марти дон Гомес каже біля тіла сина, що вбивця буде схоплений і страчений. Марта використовує смерть брата, щоб відтягнути вінчання з Урбіною.

Урбіна запрошує Гомеса і його дочок в Ільєскас, де він нещодавно купив будинок. Там має бути свято і пройде корида. Там же ховається Феліпе, якого не залишив його друг Пастрано. Марті вдається зустрітися з Феліпе і поговорити з ним.

Під час кориди племінник Урбіни, поручик, падає з коня, і в бій втручається Феліпе, який вбиває бика. Виявляється, що поручик — це його друг дитинства, який лише нещодавно повернувся в Іспанію. Він любить Лусію. У розмові з'ясовується, що Урбіна розбагатів за морем.

У будинку Урбіни, після того, як Феліпе, що зховався у натовпі, заспівав свою пісню, Марта говорить, що недавно їй з'явилося небесне знамення і вона присягнулася зберігати цноту. У Мадриді вона зображує глибоку набожність, допомагає бідним, збирається відкрити для них лазарет. Їй вдається пустити Феліпе до себе в будинок під виглядом хворого студента Нібенімедо, який вчитиме її латині. Феліпе з обережності необхідно зображати кохання до Лусії, що впізнала його і яка заплуталася в своїй любові до нього і до поручика.

Пастрано, вже вдруге прийшовши до Гомеса під ім'ям представника Севільської службової палати дона Хуана Утрадо, повідомляє, що вбивця пійманий, тому вже оголошений вирок, і пропонує вирушити в Севілью. Гомес охоче погоджується, а Урбіна їде проводити його до Ільєскаса. Пастрано радісно каже Феліпе і Марті, що обоє старих через годину покинуть Мадрид, і це дозволяє їм спокійно обвінчатися. Але і його друг, і кохана друга не згодні на таке. Марта йде до капітана Урбіни і зізнається в своєму удаванні. Виявилося, що Урбіна розгадав її і сам почувається винуватим, оскільки запал пристрасті підходить у юності, а не старості. Гомесу, що підійшов, капітан пояснює, що Феліпе нвинний у вбивстві, і обіцяє дати гарний посаг обом сестрам. Феліпе говорить Гомесу, що, будучи почасти винен у смерті його сина, сам стане йому сином. Лусія одружується з поручиком, а Пастрано з родичкою Гомеса Інес, чого обоє давно вже хотіли.

У ролях Маргарита Терехова — донья Марта (пісню виконувала — Олена Камінська) Еммануїл Віторган — дон Феліпе (пісні виконував — Макар Алпатов) Микола Караченцов — Пастрано, друг дона Феліпе Світлана Тома — донья Лусія, молодша сестра доньї Марти (роль озвучила — Ірина Мазуркевич пісні виконувала  — Світлана Тома) Владислав Стржельчик — дон Гомес, батько доньї Марти Катерина Райкіна — донья Інес, тітка доньї Марти Павло Кадочников — капітан Урбіна, наречений доньї Марти Олег Відов — поручик, племінник капітана Урбіни Петро Кадочников — дон Антоніо, брат доньї Марти

Знімальна група Автори сценарію — Михайло Донський, Ян Фрід За мотивами однойменної комедії Тірсо де Моліни Режисер-постановник — Ян Фрід Головний оператор — Едуард Розовський Головний художник — Семен Малкін Художниця по костюмах — Тетяна Острогорська Композитор — Геннадій Гладков Звукооператор — Аліакпер Гасан-Заде

Посилання