Адольф-Фрідріх Кунтцен (; 26 липня 1889, Магдебург — 10 липня 1964, Едеміссен, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник, генерал танкових військ вермахту. Учасник Першої світової війни, бився на Західному та Східному фронтах. У післявоєнний час продовжував службу в лавах рейхсверу. За часів Другої світової війни командував танковими дивізіями та корпусами на Західному та Східному фронтах. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).

Біографія

Адольф-Фрідріх Кунтцен народився 26 липня 1889 року в столиці саксонського королівства Магдебурзі. 10 березня 1909 року поступив на військову службу фанен-юнкером до імператорської армії. 22 серпня 1910 року присвоєне звання лейтенант.

З початком Першої світової війни у складі свого 1-го Лейб-гусарського полку бився на Західному фронті, бої на Марні, за Аррас. Пізніше полк передислокували на Східний фронт, битви в Галичині. Перебував на командних та штабних посадах, 18 грудня 1917 року присвоєне звання ротмістр. За час Першої світової війни нагороджений Залізним хрестом обох ступені.

Після війни при утворенні 100-тисячної армії рейхсверу Кунтцена залишили в лавах збройних сил Веймарської республіки, служив у штабі 1-ї дивізії рейхсверу. Навесні 1921 року переведений до 10-го Прусського рейтарського полку, але вже 1 жовтня 1921 року отримав призначення до Міністерства рейхсверу в Берліні.

1 квітня 1922 року переведений до штабу 3-ї дивізії рейхсверу в Берліні, де служив протягом наступних кількох років. 1 жовтня 1925 року він був переведений в Ольс, командиром 2-го ескадрону 8-го Прусського рейтарського полку. З 1 жовтня 1928 року А.-Ф. Кунтцен продовжив службу в штабі 3-го Прусського рейтарського полку в Ратенові. Протягом року навчався в Берлінському університеті. 1 жовтня 1929 року після присвоєння звання майора повернувся до штабної роботи в міністерстві рейхсверу. Продовжував службу на різних штабних посадах.

Після приходу нацистів до влади залишився у збройних силах. 1 березня 1938 року отримав звання генерал-майора при проходженні служби у Верховному головнокомандуванні сухопутних військ Третього Рейху. 10 листопада 1938 року А.-Ф. Кунтцен призначений командиром 3-ї легкої дивізії в Котбусі. Командував дивізією в ході вторгнення вермахту до Польщі. За бойові заслуги відзначений обома застібками до Залізного хреста. Після кампанії керував реорганізацією свого з'єднання при переформуванні його у 8-му танкову дивізію.

1 квітня 1940 року отримав звання генерал-лейтенанта.

З травня 1940 року на чолі 8-ї танкової дивізії 41-го моторизованого корпусу генерала танкових військ Георга-Ганса Райнгардта бився в Західній кампанії. 3 червня 1940 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

У лютому 1941 року він здав командування дивізією й був виведений до резерву фюрера. Проте, майже відразу визначений командувати 57-м армійським (моторизованим) корпусом, що формувався. 1 квітня 1941 року підвищений у званні в генерали танкових військ.

22 червня 1941 року до початку операції «Барбаросса» очолював корпус, який до моменту нападу на СРСР мав у своєму складі 12-та, 19-та танкові й 18-та моторизована дивізії. Корпус, зосереджений у Сувалкському виступі на центрального напрямку сил вторгнення, входив до складу 3-ї танкової групи Гота. З початком вторгнення стрімко наступав у Білорусі, вів бої під Смоленськом, під Вязьмою. У середині листопада 1941 року за станом здоров'я залишив посаду командира корпусу. Знову, після одужання, повернувся до строю у січні 1942 року, але не нетривалий час. Виведений до резерву фюрера.

1 квітня 1942 року був призначений командиром 32-ге командування особливого призначення, яке входило до складу 15-ї армії генерал-полковника Курта Гаасе. Наприкінці травня 1942 року його командування було розгорнуто у 81-й армійський корпус. Протягом двох років перебував на півночі Франції, де його корпус виконував окупаційні функції. На початку вересня 1944 року Кунтцен відмовився від командування за станом здоров'я і був переведений до резерву фюрера, й більше не залучався до керівництва військами.

31 грудня 1944 року він був остаточно звільнений з дієвої служби в запас.

Див. також Людвіг Кюблер Ернст Фебманн Герман Ферч Генріх Ебербах Максиміліан фон Едельсхайм Рудольф Кох-Ерпах

Посилання

Adolf-Friedrich Kuntzen Kuntzen, Adolf-Friedrich — нагороди генерала танкових військ Кунтцена

Примітки

Література Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945. Band 7: Knabe–Luz. Biblio Verlag, Bissendorf 2004, ISBN 3-7648-2902-8, S. 319 f. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху