«Люди́на-блискави́чник» () — оповідання класика американської літератури Германа Мелвілла зі збірки «Оповідання на веранді». Вперше опубліковане у 20-му номері журналу «Putnam's Magazine» в серпні 1854 рокуHarrison Hayford, Alma A. MacDougall, G. Thomas Tanselle Notes on Individual Prose Pieces. — 1987.. В основу сюжету покладений випадок, що стався у Беркширі восени 1853-гоMerton M. Sealts Melville's Reading. — University of South Carolina Press, 1988.. В цьому творі письменник висміює пов'язані з блискавицею забобони та агресивну нечесну рекламу, яка притаманна мандрівним торговим агентам.
Сюжет Під час зливи до будинку оповідача заходить мандрівник із дивовижною патерицею-тризубом в руці. Він починає залякувати господаря садиби смертю від блискавиці, а заодно і пропонує йому свій рятівний товар — портативний блискавичник. Комівояжер чи то пак «агент з продажу блискавичників» знаходить все нові й нові докази на свою користь, які сам же і спростовує своєю безглуздою поведінкою. Власник будинку залишається при своєму і виганяє нечесного продавця гетьГерман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 183—193..
Джерела