Кошельово (до 6 квітня 1995 року — Кошелево) — село в Україні, Закарпатська область, Хустський район, Хустська об'єднана територіальна громада. Розташоване на правому березі річки Ріка та біля річки Мала Осава у підніжжя гори Ільмова (719 м), за 780 км від Києва.
Межує із селами Іза, Залом та Липча.
Населення становить 3101 осіб ()
Протяжність кордонів села Кошельово з півночі на південь 2 км 399 м. Із заходу на схід 2 км 819 м.
Входить до складу Кошелівського старостинського округу.
До 17 липня 2020 року Кошелівській сільраді було підпорядковане село Залом, до прийняття постанови ВРУ №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». А також, до прийняття цього закону, назва старого району була Хустський.
Тепер територія села Залом входить до складу Заломського старостинського округу і має свого власного старосту.
Географія
Відстань до міст України Київ — 780 км. Львів — 241 км. Ужгород — 114 км. Мукачево — 74 км. Хуст — 9,3 км.
Найближчий аеропорт 121 км — Міжнародний аеропорт Ужгород (IATA: UDJ, ICAO: UKLU). 242 км — Міжнародний аеропорт Львів імені Дани́ла Га́лицького (IATA: LWO, ICAO: UKLL). 206 км — Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ (IATA: IFO, ICAO: UKLI).
Вулиці та будинки Вулиці з поштовим індексом 90413 є 18, в яких нараховується 793 будинки (станом на 2023 рік). Борканюка вул. Вакарова вул. Воз'єднання вул. Вчительська вул. Миру вул. (Гагаріна). Зелена вул. Ільмова вул. (Терешкової). Незалежності вул. (Кірова). Кокіна вул. Лісна вул. (Колгоспна). Лесі Українки вул. Покровська вул. (Мічуріна). Молодіжна вул. Нова вул. Затишна вул. (Пушкіна). Садова вул. Франка вул. Шевченка вул.
Транспорт Громадський транспорт села Кошельово представлений маршрутним автобусом, який курсує по маршруту Хуст — Іза- Кошельово — Залом.
Модель маршрутного автобусу: ПАЗ-4234.
Рейс: 434Г ХУСТ — КОШЕЛЬОВО (Khust — Koshel'ovo).
Перевізник: ПП «ХУСТ-СПЕЦАВТОТРАНС».
Керівник: Сабов Сергій Йосипович.
Інтернет Інтернет мережа в селі Кошельово побудована із використанням сучасних рішень за технологією Fiber to the Node (FTTN) Fast Ethernet — технологія доступу дозволяє подавати абоненту широкосмуговий доступ до мережі Інтернет на швидкості до 100 Мбіт/с.
Частково побудована, та за певний час вся мережа повинна оновитися на оптичну мережу з використанням GPON/GEPON технологій, що дозволить розширити швидкості доступу для абонента та убезпечити абонента від недоліків активного інтернет-обладнання, яке вразливе до пропадання електроенергії чи від погодних катаклізмів у вигляді гроз.
Топоніми Село багате на різні топоніми і мікротопоніми. Жителі с. Кошельово відносяться до локальної групи марамороські долиняни, підгрупи горінчівські, куди крім Кошельова входять Горінчово, Іза, Липча, Лип. Поляна, Рокосово.
Розташування Кошельово розташоване у підніжжі гірського хребта Тупий, має декілька великих і малих гір. Найбільша з них — Ільмова 719 метрів. Чертежик — від слів «чертеж, межа». Погарь — гористе підвищення, що колись потерпіло від вогню у 1950—1960 рр. Трохи далі знаходиться оспіваний поетом І. А. Калиничем — Калиничів камінь, що належав його предку.
Кошельово, до 17 липня 2020 року (до прийняття постанови ВРУ №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»), мало велику територію, поділялося на декілька присілків: Залом — гориста місцевість з безліччю ярів, зсувів та заломлень ґрунту, Руня — порівняно рівна територія села, Камінець — місцевість усіяна брилами та камінням, Копина — територія, де колись копали глину для будівництва, Гора — назва походить від апелятиву «гора», Озірний — неподалік від цієї місцини розташоване озеро вулканічного походження.
Тепер території села Залом та деяких інших присілків входять до складу Заломського старостинського округу і мають свого власного старосту.
Між горами знаходиться чимало місцевостей з цікавими назвами: Вапи — болотиста місцевість, проходячи через неї під ногами утворюється звук «вап-вап». Літовища — велика галявина, куди у давнину селяни виганяли худобу на літні період. Клин — поле, що сходить на клин. Велике і Мале Бердо — від старослов'янського «берда, берди» — скеляста, гориста місцевість. Жолоб — заглиблена місцевість у вигляді пологої ями. Жеребля — місцевість, де у давнину випасалися і жеребилися коні. Липовчана — розлога місцевість, що належала липчанським немешам. Плоска — велика, плоска рівнина. Жаливляний — гора, що заросла кропивою, жаливою. Верьх — територія розташована на вершині гірського пасма. Ологи — рівна, уложиста частина села.
Адреса с. Кошельово англійською мовою village Koshel'ovo (Koshelovo, Koshelevo), Khusts'kyi district (Khust raion), Zakarpattia oblast (Zakarpats'ka Oblast), Ukraine, ZIP code 90413
Річки Через територію села протікає декілька річок і багато потоків та дрібних потічків, які отримали від жителів особливі назви. Найбільша річка називається Ріка, що походить від апелятиву «ріка». Друга за величиною — Осава, названа так тому, бо на її берегах росте осика. Кобилець — невелика річка, що протікає через центральну частину села, за легендою тут колись у давнину вступилася кобила липчанського немеша. Млиновиця — так у дорадянський період називалася річка канал, відведений з Осави в центральну частину села для роботи водяних млинів, за допомогою цієї інженерної споруди працювало 8 млинів. Циганський потік — бере свій початок у с. Липовець, у 50 рр. ХХ ст. на його березі проживала родина циган, які наймалися до односельців на різні роботи по господарству і будівництву. Моканів — від того, що в його водах мочили коноплі, з яких виробляли полотно. Студений — від холодної, студеної води.
Географічні назви Багато географічних назв походять від власних імен селян. Наприклад: Попова яма — ділянка, якою володів греко-католицький священик, Микитова, Марковціїв, Гавлянцеве, Мигалькове, Федорків, Вустишина, Андрусево, Палкова яма, Марянів берег, Баранів берег, Козичків берег, Микулків берег, Біленьгокого берег.
На роздоріжжі селяни ставили дерев'яні хрести, місцини, що знаходяться біля них, називаються на честь того, хто збудував хрест: Кузьмів хрест, Рогачів хрест. Багато сільських прізвиськ походять від місцевості, де проживає той чи інший селянин, або його заняття. Серед них: Мучичка — мав водяний млин, Бікаш — тримав бика, Дяк — дякував у церкві, Монах — хтось із предків був у монастирі, Моканівський — жив на березі потічка Моканів; Луговий, Лазовий, Бердовий, Польовий.
Гори Ільмова 719 м
Над селом Кошельово височить гора Ільмова висотою 719 метрів. Назва «Ільмова» походить від імені Ілля або Ілько, який у давнину мав там земельну ділянку. На честь гори названо вулицю Ільмова в селі Кошельово (під час декомунізації 9 квітня 2015 року. Попередня назва вулиці була Терешкова на честь першої у світі жінки — космонавтки). А також на честь гори названа футбольна команда села Кошельово ГО Футбольний Клуб «ІЛЬМОВА».
Івасю Камінь 557 м
Біля гори Ільмова стоїть гора під назвою Івасю Камінь висотою 557 метрів. За однією із версій у камені знаходиться печера, в якій, за легендою проживав монах-відлюдник, який днями і ночами молився і спокутував свої гріхи. Видима частина гори, яка є масивним каменем, стоїть на висоті 471 метр, із неї часто роблять фото. Івасю Камінь розташований біля частини села під назвою Камінець.
Походження назви «Івасю Камінь» невідоме.
Висота над рівнем моря Найнижча висота над рівнем моря в селі Кошельово 178 метрів по вулиці Шевченка біля знака «Кошелево» на самому початку села від сторони села Іза.
Найвища висота над рівнем моря в селі Кошельово 367 метрів по вулиці Садова біля самого підніжжя гори Ільмова.
Середня висота над рівнем моря у рівній частині села Кошельово становить 189 метрів.
Середня висота над рівнем моря по всій жилій частині села Кошельово становить 272,5 метрів.
Джерело даних: Google Планета Земля Pro.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська308199.36 %російська170.55 %білоруська10.03 %угорська10.03 %інші/не вказали10.03 %Усього3101100 %
Історія Загальні факти з історії с. Кошельово
Село Кошельово на самому початку свого існування, а це ще з 1450 р. (перша письмова згадка села), входило до складу Угорського королівства під назвою Keselymezö (Кешеймезу) у повіті Марамарош. А потім стало частиною Австро-Угорщини 21 грудня 1867 року. Це тривало аж до 1918 р. до самого розпаду Австро-Угорської імперії.
До цього призвів кінець Першої світової війни. Кошельово було включено до складу новоствореної Чехословацької республіки під назвою Košeľovo у складі Підкарпатської Русі. Це було оформлено Сен-Жерменським мирним договором 1919 року.
Трохи згодом, починаючи з 8 жовтня 1938 року, стає частиною Карпатської України, яка 15 березня 1939 р. проголосила повну державну самостійність на чолі з президентом Августином Волошином.
Але проіснувала молода держава зовсім не довго, лише до кінця травня 1939 року.
А іще в березні 1939 р., село Кошельово знову опинилося у складі Угорщини (Угорська окупація Карпатської України) і було так аж до осені 1944 року уже до нової окупації Карпатської України уже тепер Червоною Армією.
Після закінчення Другої світової війни починаючи з 29 червня 1945 Чехословаччина погодилась передати Радянському Союзу територію Карпатської України (Договір між СРСР і Чехословацькою Республікою). Від 22 січня 1946 р. була утворена Закарпатська область у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) і село Кошельово у її складі, під назвою Кошелево. Так було аж до 1991 року, до того моменту, коли відбувся розпад Радянського Союзу.
А з 1991 року Кошелево стає частиною уже незалежної України. І трохи згодом, а точніше з 6 квітня 1995 р. перейменовується на сучасну назву Кошельово.
Джерела та література:
Історія Нариси історії Закарпаття. Том І (з найдавніших часів до 1918 року). — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1993.
Перша згадка про Кошельово Перша згадка про Кошельово в історичних документах згадується в XV столітті в 1450 році. У народній пам'яті збереглося кілька легенд про походження назви села. Один із народних переказів розповідає про першого жителя цієї місцевості — Кошеля. Інша легенда говорить про те, що село отримало свою назву від слова кошик. Адже кошикарство давно поширене в Кошельові та сусідній Ізі.
За нашими дослідженнями, жодна з цих легенд не має під собою реальну основу. Згідно з виявленими документами, свою назву «Кошельово» село отримало від прізвища його власника — римо-католицького вікарія Іоанна Зеле де Кешеля (Johannes Zele de Kesel). Історики минуло одностайні у визначенні першої писемної згадки Кошельова. Зокрема угорські дослідники Габор Вараді (Gabor Varady), Янош Мігалі (Mihályi János), Вільмош Бийлаї (Bélay Vilmos) називають дату 1450 р.
Колишня назва В документах дорадянського періоду назва села писалася по-різному.
Keselwmezw (1450 р.) Keselewmezew (1457 р.) Kesewlyomezew (1555 р.) Keseslives (1657 р.) Keselyümezeo (1707 р.) Keselmezeö (1715 р.) Kesely-Mezö (Koselyovo) (1816 р.) Keselymezö(1829 р.) Кошельово (1861 р.) Košelovo (1924 р.) Кошелево (до 6 квітня 1995 року) Кошельово (від 6 квітня 1995 року)
Кошельово в інших Вікіпедіях та мовах Kaseli (Kashely); Kashel Mezen — їдишською мовою. Kasheli німецькою мовою. Kesellymezö (Вікіпедія Hungare) угорською мовою. Koŝeljovo (Вікіпедія EO) есперанто мова. Koșelovo (Вікіпедія Rumane) румунською мовою. Košeľovo словацькою мовою.
День села 24 жовтня — день села Кошельово.
24 жовтня 1944 року, підрозділи 841 стрілкового полку 237 стрілкової дивізії, під командуванням полковника Круглякова А. Д., визволили село Кошельово від фашистської окупації.
Кошельово в XV ст.