Шарапа́нівка — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області, адміністративний центр Шарапанівського старостинського округу. До 2020 року Шарапанівка входила до складу Крижопільського району Вінницької області та була центром Шарапанівської сільської ради. За даними на 2024 рік, населення села становило 576 жителів.
Уперше згадується в джерелах XVII століття як слобода Сарапанівка. Сучасне село Шарапанівка відоме з другої половини XVIII століття. Село поділялося на дві парафії — Старо-Шарапанівку (старіше поселення) та Слободу-Шарапанівку (новіше поселення), які утворювали одне суцільне поселення з єдиною цивільною адміністрацією. У перший радянський період Старо-Шарапанівка та Слобода-Шарапанівка існували як два окремих села до адміністративного об'єднання в 1957 році.
Упродовж XVII—XIX століть Шарапанівка перебувала у власності спочатку Конецпольських, пізніше Любомирських та згодом Ярошинських. У складі Гетьманщини Шарапанівка входила до Брацлавського полку, у Речі Посполитій — до Брацлавського воєводства, у Російській імперії — до Ольгопільського повіту Подільської губернії. В Українській РСР Шарапанівку було включено до Крижопільського району, який входив спочатку до Тульчинської округи (1923—1930) та згодом до Вінницької області (з 1932 року). Під час Другої світової війни Шарапанівка входила до румунської зони окупації з тимчасовою румунською цивільною управою — губернаторства Трансністрія (1941—1944).
Географія
Станом на 2024 рік село займало площу 5,478 км² (547,8 га). На захід від села бере початок річка Берладинка (Бершадка), ліва притока Дохни (басейн Південного Бугу). За описом 1890 року, Шарапанівка знаходилася над річкою Бернардинкою (Бережанкою), яка утворювала тут великий ставок; село знаходилося в Ольгопільському повіті, на кордоні з Ямпільським повітом.
За описом 1901 року, Старо-Шарапанівка була розташована частково на схилі, частково — у долині біля ставка. Кліматичні умови характеризувалися як сприятливі для здоров'я; грунти були частково чорноземні, частково суглинисті. Слобода-Шарапанівка була розташована на схилі, і лише невелика частина села знаходилася на низині вздовж річки Дохна по обидва боки. Місцевість також характеризувалася як сприятлива для здоров'я мешканців; ґрунти були чорноземні.
Назва
Назва села
В історичних джерелах XVII століття Шарапанівка згадується як Сарапанівка (Сарапановка, Sarapanowka, Szarapanowka, Szarapaniewka). Як Шарапанівка село відоме від XVIII століття.
Походження назви Шарапанівка невідоме. Із цього приводу існує декілька місцевих легенд:
За однією з версій, назва походить від слова «шарпати», оскільки, за переказами, у цій місцевості колись оселилися розбійники, які «шарпали» проїжджих; поселення спершу називали Шарпанівкою, а згодом назва трансформувалася в Шарапанівку. За іншою версію, назва села походить від слова «шарабан» (кінний екіпаж), оскільки, за переказами, у болоті поблизу річки, що перетинала дорогу в цій місцевості, одного разу застряг шарабан із паном (чи панею), який місцеві жителі допомогли витягти; через цю подію поселення отримало назву Шарабанівка, яка із часом також трансформувалася в Шарапанівку.
Мовознавець Костянтин Тищенко зараховував Шарапанівку до сіл із назвами арабського фракталу, пов'язуючи походження назви з назвою античного міста-порта Сарапан (нині Шорапані, Грузія) на річці Фасіс (Ріоні) на Кавказі.
На позначення двох частин (парафій) Шарапанівки використовувалися назви Старо-Шарапанівка і Слобода-Шарапанівка. Старо-Шарапанівка була старішим поселенням, яке, ймовірно, отримало епітет «Стара» для відрізнення від новішого поселення, названого Слободою — Слободи-Шарапанівки, заснованої пізніше.
Мікротопоніми
Деякі мікротопоніми Шарапанівки:
Редькова левада — поле, осаджене деревами, яке, за переказами, у минулому належало родині з прізвищем Редька. Буцкові корчики — урвище поряд із Редьковою левадою, яке, за переказами, у минулому належало родині з прізвищем Буцок; словом «корчи» в селі називалися кущі. Попова дубинка — гайок. Козацька дорога — стара польова дорога, пізніше переорана. Дорога біля чуми — інша польова дорога, назва якої походила від розташованої поряд із нею могили з кам'яним хрестом, у якій за переказами була похована жінка з дитиною, що померли від чуми; пізніше хрест був поступово зруйнований, а дорога переорана на поле. Замчисько — горбок на полі, що належало сусідньому селу, але було близьке до Шарапанівки. За переказами, тут був великий льох, у якому переховувалися місцеві жителі під час нападів татар. Звіринець — місцевість на краю лісу, де, за переказами, знаходилася панська садиба.
Адміністративна належність
У результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні у 2020 році село Шарапанівка увійшло до Крижопільської селищної громади в складі Тульчинського району Вінницької області. У 2021 році Шарапанівка стала адміністративним центром Шарапанівського старостинського округу, створеного в межах Крижопільської селищної громади.
Історичні дані
У Гетьманщині станом на 1648 рік Шарапанівка входила до Тиманівської сотні Брацлавського полку. У Речі Посполитій Шарапанівка входила до складу Брацлавського воєводства. У Російській імперії село Шарапанівка станом на 1885 рік належало до Тернавської волості Ольгопільського повіту Подільської губернії, станом на 1893—1917 роки — до Чоботарської волості того ж повіту. 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки. В Українській СРР села Стара Шарапанівка та Шарапанівська Слобода увійшли до Крижопільського району, створеного в 1923 році при встановленні нового адміністративно-територіального поділу Поділля. Крижопільський район з 1923 до 1930 року входив до Тульчинської округи, у червні 1930 року був приєднаний до Вінницької округи, у вересні переведений у пряме підпорядкування Української СРР та з 1932 року включений до складу новоствореної Вінницької області. Під час румунської окупації (1941—1944) Стара Шарапанівка (Şarapanovca Veche) та Шарапанівська Слобода (Sloboda Şarapanovca) у складі Крижопільського району (Raionul Crijopol) були віднесені до Жугастрівського повіту (Județul Jugastru) губернаторства Трансністрія, що знаходилося під тимчасовою румунською цивільною управою. Станом на 1946 рік села Стара Шарапанівка та Слободо-Шарапанівка залишалися в складі Крижопільського району Вінницької області. В 1957 році два села були адміністративно об'єднані в один населений пункт — село Шарапанівка Крижопільського району Вінницької області. Шарапанівка була центром Шарапанівської сільської ради.
Історія
Пам'ятки археології
На південний захід від села Шарапанівка виявлено два поселення черняхівської культури (ІІІ—IV ст. н. е.). Відкриті у 2003 році археологом М. В. Потупчиком, поселення включені до переліку пам'яток археології місцевого значення.
За археологічною картою Подільської губернії 1901 року, на території сільських садиб у Шарапанівці знаходилося «Замчище»; також у 1883 році біля села було знайдено скарб, що містив приблизно один гарнець старовинних срібних турецьких монет.
Хмельниччина
Час заснування Шарапанівки невідомий. В актах коронного трибуналу 1630 року згадується слобода Сарапанівка (Sarapanowka), містить посилання на: ЦДІАУЛ, ф. 773, оп. 1, од. зб. 51, арк. 30.. На карті Гійома де Боплана її також позначено як слободу. Через Шарапанівку проходив Кучманський шлях, один із так званих татарських торгово-воєнних шляхів, що поєднували Дике Поле з лісостеповою частиною України.
До 1648 року Шарапанівка була в складі Брацлавського воєводства Польського королівства. Під час Великого повстання 1648 року Шарапанівка увійшла до української держави в складі Тиманівської сотні Брацлавського полку. Унаслідок Білоцерківської україно-польської угоди 1651 року Шарапанівка разом з усім Брацлавським полком відійшла до Польського королівства, але наступного року, на початку Україно-польської війни 1652—1658 років, повернулася до складу української держави.
Згодом Шарапанівка згадується в присяжних списках 1654 року як місто Сарапанівка (город Сарапановка), пізніше — у подимному реєстрі 1664 року як село Шарапанівка (в якому на той час було 9 димів та млин із 2 каменями й однією ступою), та в списку маєтків Станіслава Конецпольського, складеному у 1676—1679 роках. За умовами Журавненської польсько-турецької угоди 1676 року і внаслідок падіння уряду гетьмана Петра Дорошенка Шарапанівка увійшла до складу Турецького цісарства. В османському описі адміністративного поділу України 1678 року Сарапанівка (Сарапановка) згадується як одна з паланок у підпорядкуванні полковника фортеці Брацлав (Прашлав).
У складі Речі Посполитої
Сучасне село Шарапанівка відоме з другої половини XVIII століття. У 1745 році в Старо-Шарапанівці було зведено храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 1761 році було побудовано храм у Слободі-Шарапанівці.
У складі Російської імперії
На початку XIX століття пан Ярошинський, якому належали Шарапанівка, М'ястківка (нині Городківка), Гарячківка та Ставки, переселив частину селян цих сіл до іншого свого села Болган. Вихідці із Шарапанівки також були серед нових поселенців Кам'янки. В середині XIX століття серед власників Шарапанівки були Костянтин Ярошинський ( 1818) та його син Костянтин Валер'ян Ярошинський (нар. 1842).
У 1839 році в Шарапанівці було відкрито винокурний завод. У 1870 році в 13 верстах від Шарапанівки було відкрито залізничну станцію Крижопіль Києво-Балтської залізниці. У 1877 році в Слободі-Шарапанівці було збудовано новий дерев'яний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1884 році кілька родин із села Старо-Шарапанівки переселилися до Херсонської губернії, де вони разом із переселенцями з інших сіл придбали землю в Ананьївському повіті й заснували там село під назвою Федорівка, за іменем солдата, уродженця Старо-Шарапанівки, Федора Басистого, який очолював переселення.
За даними на 1898 рік, Шарапанівка належала спадкоємцям дворянина Подільської губернії римо-католика Юзефа (Йосифа Францовича) Ярошинського. Власники проживали в селі Антопіль Ямпільського повіту, але самостійно займалися господарством. Загальна площа маєтку становила 2473 десятини, з них: садибна — 24 десятини, орна — 1927 десятин, ліс — 425 десятин, непридатна для використання — 87 десятин.
За даними на 1901 рік, населення Старо-Шарапанівки займалося землеробством, проте економічний стан населення страждав від малоземелля. Додатковим заробітком для селян була робота на цукрових плантаціях; невелика частина населення займалася лісопилянням, чоботарством, столярством, бондарством і ткацтвом. Населення Слободи-Шарапанівки займалося хліборобством. 1905 року селяни розгромили поміщицький маєток, забрали хліб, худобу та інвентар. Станом на 1905 рік власницею Шарапанівки була Марія Маньковська.
Визвольні змагання
Див. також: Крижопіль § Визвольні змагання
У 1919—1920 роках на території залізничної станції Крижопіль (за 16 верст від Шарапанівки) та на навколишніх землях відбувалися бойові дії між союзницькими військами УНР і Галицької армії та військами РСЧА і ЗСПР.
Станом на 21 жовтня 1919 року лінію Тиманівка — Шарапанівка займала Київська група Наддніпрянської армії. 1 травня 1920 року, напередодні наступу на станцію Вапнярка наприкінці Першого зимового походу, у Шарапанівці та Куничому розташовувалася Київська дивізія та 3-й кінний Залізний полк Армії УНР. 3 травня Шарапанівку та сусідню Красногірку зайняла Запорізька дивізія з полком Чорних Запоріжців, відступивши з Тульчина.