Ли́шня — село Бишівської сільської громади Фастівського району Київської області. Розташоване за 51 км від обласного центру. Через село протікає р. Куделя. Площа населеного пункту становить 302 га. Кількість населення станом на 01.01.2008 р. — 535 осіб. День села — 27 жовтня.
Історія 12 серпня 1613 року Миколай Стецький отримав компенсацію від Катаржини та Єжи Харлінських за підданих з села Іллінець, що втекли до маєтності ЛишніБукет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.. За архівними даними, у 1746—1750 рр., нею володів Бишівський домініканський монастир.
У період гайдамаччини тут діяв селянсько-козацький загін Сави Плиханенка.
8.07.1768 через Лишню проходив зі своїм загоном гайдамацький ватажок Іван БондаренкоБукет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7.
У 1798 р. прихожани збудували церкву, гроші на будівництво якої пожертвував дворянин Радзієвський.
У 1854 р. Лишня разом із Шпитьками куплена Михайлом Добринським. З'являлися перші підприємства: винокурня, фабрика з виробництва лікеру. Деякий час до цього помістя належала й Леонівка. Вона заснована на початку XIX ст., входила до складу Фастівського казенного помістя. У 1843 р. продана Івану Божеському з 972 десятинами землі і населенням 230 осіб.
Комнезам утворився в липні 1920 р. 10 родин об'єдналися у сільськогосподарську артіль «Праця», яку очолив С. А. Комашенко. На 1923 р. проживали 1313 осіб.
Під час війни 22 жителі села активно діяли у складі партизанських загонів, зокрема В. М. Соколюк, В. І. Радзієвський, І. М. Новохатній, М. В. Сидоренко, М. А. Кудласевич.
Школа побудована в 1940 р., у 1964 р. — ФАП. У 1967 р. — Будинок культури. З 1950 р. по 1961 р. у селах Лишня та Осикове були колгоспи ім. Кірова, ім. Будьонного, ім. Ватутіна та «Червоний прапор». З 1962 р. утворився колгосп ім. XXI з'їзду КПРС.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Лишню початку 1970-х було подано таку інформацію:
У 1997 р. створено КСП «Нива».
У 1996 року у перебудованому приміщенні відкрито церкву Преподобної Параскеви Сербської (УПЦ МП).Церковь преподобной Параскевы Сербской с. Лишня У 2015 році було освячено храм на честь святого Климента (УПЦ МП). Також у селі діє Київський літній богословський інститут.Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив освячення храму в с. Лишня // Українська Православна Церква, 28.06.2015.
На території с. Лишня, у центрі та на сільському кладовищі, побудовані в 1965 р. два пам'ятники загиблим у Німецько-радянській війні воїнам-односельчанам.
В 2009 р. створено футбольну команду села — «ФК Темп».
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська55194.35%російська305.14%білоруська10.17%вірменська10.17%інші/не вказали10.17%Усього584100%
Економіка ТОВ «Кіпхім» — виробник клею. Поблизу села — Лишнянське родовище глини і суглинків
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
Джерела
Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 321—322. (Інформація) про Лишню на Сайті Макарівської РДА Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.PDF