Маргарет Ліндсей Гаґґінс (англ. Margaret Lindsay Huggins; до шлюбу Мюррей (Murray), 14 серпня 1848, Дублін — 24 березня 1915, Лондон) — ірландсько-англійська наукова дослідниця і астрономка, піонерка в області спектроскопії, фотографка. Співавторка «Атласу представницьких зоряних спектрів» (1899) з чоловіком Вільямом Гаґґінсом.
Життєпис Мати Маргарет Мюррей померла, коли вона була ще дитиною. Після повторного шлюбу батька Маргарет виховував дідусь Роберт Мюррей, багатий офіцер Банку Ірландії, що займався астрономією і розповів їй про всі сузір'я і те, як їх можна ідентифікувати. Саме дідусь надихнув Маргарет стати астрономкою.
Ранню освіту здобула приватно удома в Дубліні, вивчаючи мистецтво, літературу, мови та музику. Також провела деякий час в школі в Брайтоні, Англія. Через недоступність офіційної підготовки в галузі вивчала популярні книги з астрономії, серед яких «Джон Гершель», «Обриси астрономії». У вільний час вивчала фотографію, що пізніше відіграло роль у її успішній астрономічній кар'єрі.
Зацікавившись спектроскопією, Маргарет Мюррей познайомилася з «астрономічним спектроскопістом» Вільямом Гаґґінсом. 8 вересня 1875 року одружилася з ним в парафіяльній церкві в Монкстауні, округ Дублін.
Робота мала великий вплив на повсякденне життя: дім вчених радше був робочим простором, а не місцем для родини. Дітей у пари не було.
Маргарет Гаґґінс померла 24 березня 1915 року у віці 66 років. Її кремували, а попіл зберігається поруч з Вільямом у крематорії Голдерс Грін.Brück, M. T. & Elliott, I., "The Family Background of Lady Huggins", Irish Astronomical Journal, Vol.20, NO. 3/MAR, 1992 P.210 У 1997 році на 23 Лонгфорд Терраса, Монкстаун, Дублін встановлена меморіальна дошка Маргарет Ліндсей Гаґґінс.
Кар'єра Після одруження «двоє закоханих у зірки» присвятили себе дослідженням, їхня натхненна дружба призвела до масиву астрономічних знахідок. Їхня співпраця була «одними з найуспішніших партнерських відносин чоловіка і дружини за всю історію астрономії». Маргарет і Вільям Гаґґінси першими «спостерігали і ідентифікували ряд ліній водню в спектрі зірки Вега».
Гаґґінс використала навички фотографії у дослідженнях в обсерваторії Тульсе Хіла. У 1875 році Гаґґінси почали фотографічні експерименти, ретельно задокументовані в зошитах обсерваторії. Під час своїх ранніх експериментів з фотографування Сіріуса та Венери використовували різні засоби збереження зображення, наприклад, вологі і сухі пластини.
Крім продуктивної співпраці в обсерваторії Тульсе Хіла, Маргарет Гаґґінс провела багато власних дослідницьких проектів, наприклад, внесла суттєві поліпшення в обсерватне обладнання.
Після 1875 Гаґґінси продовжили ретельну програму фотографічних експериментів. У 1880-х роках пара займалася двома проєктами: фотографування сонячної корони та вивченням туманностей. Другий проєкт став знаковим для дослідниці: попри успішну кар'єру астрономки, газети лише після нього вперше згадали її як співавторку поряд з чоловіком.
Детальні записи записників, зроблені парою, сприяли їхній першій публікації в 1889 році, що висвітлювала «дослідження спектрів планет». Вони також були серед тих, хто «спостерігали за Новою 1892, Нова Ауріге». Астрономка відповідала за візуальні спостереження, а разом вони збирали «фотографічні спектри протягом декількох ночей». Ці різноманітні дослідницькі проекти утримували пару «на передовій астрономічної спектроскопії».
У 1903 році Гаґґінси опублікували останній фрагмент спільного наукового дослідження щодо спектрів деяких радіоактивних речовин.
Гаґґінси працювали разом тридцять п'ять років як рівноправні партнери у дослідженнях.
Публікації
Некролог, Вільям Ласселл, 1880. Астрономічний малюнок, 1882. Некролог, Воррен де ла Рю, 1889. Про нову групу ліній у фотографічному спектрі Сіріуса, 1890. Huggins, William, & Huggins, Margaret Lindsay. (1890). On a new group of lines in the photographic spectrum of Sirius. Sidereal Messenger. (9): 318–319. Система зірок, 1890. Про яскравість зірок Вольфа та Рейє в Cygnus, 1891. Huggins, W., & Huggins, M. L. (1891). On Wolf and Rayet's Bright-Line Stars in Cygnus. Sidereal Messenger. (10): 49–65. Астролябія, 1895.Huggins, Margaret L. (1895). "The Astrolabe." Popular Astronomy. (2): 199–202. Астролябія. II. Історія, 1895.Huggins, Margaret L. (1895). "The astrolabe. II. History." Popular Astronomy. (2): 261–266. Спектроскопічні нотатки, 1897.Huggins, W., & Huggins, M. L. (1897). Spectroscopic notes. The Astrophysical Journal. (6): 322–327. Атлас представницьких зоряних спектрів від λ 4870 до λ 3300, 1899. Некролог, Агнес Мері Клерке, 1907.
Список літератури