Едвард Вільям Ґарнетт (; 1868—1937) — англійський письменник, критик і літературний редактор, який відіграв важливу роль у публікації Sons and lovers Д. Г. Лоуренса.
Раннє життя та родина Едвард Ґарнетт народився 5 січня 1868 року в Лондоні . Його батько Річард Гарнетт (1835—1906) був письменником і бібліотекарем Британського музею. 31 серпня 1889 він одружився з Констанцією Блек, відомою своїми перекладами російської літератури; письменник Девід Ґарнетт (1892—1981) був їхнім сином.
Кар'єра Ґарнетт отримав лише кілька років формальної освіти у Школі Лондонського Сіті. Він пішов зі школи у віці 16 років, але продовжував самоосвіту, багато читаючи. У той час він здобув хороше розуміння й чуття сучасної літератури. Він заохочував багатьох провідних письменників того часу до писання, і ця діяльність була набагато пліднішою, аніж його власне письмо. Його літературні контакти та листування поширювались далеко й широко, від Петра Кропоткіна до Едварда Томаса.
Він працював редактором і читачем (людиною, яка перша прочитує рукописи у видавництві) у лондонських видавництвах Т. Фішера Анвіна, Gerald Duckworth and Company, а потім Джонатана Кейпа . У 1898 році він познайомив Джозефа Конрада, автора Анвіна, якому він був за порадника і друга, з Фордом Мадоксом Фордом; у результаті вони разом працювали над кількома творами в перші кілька років ХХ століття. Ґарнетт подружився з Д. Г. Лоуренсом і за деякий час зміг спрямувати його у бік реалістичної літератури. Він також відіграв роль у публікації робіт Т. Е. Лоуренса. Однією з його невдач була відмова від «Портрету митця замолоду» Джеймса Джойса, коли Ґарнетт працював у Duckworth. Він був щирим прихильником Джона Ґолсуорсі, і «Людина про майно» в сазі про Форсайта була присвячена саме йому. Він також відстоював американських письменників Стівена Крейна та Роберта Фроста та австралійського Генрі Ловсона, а також допомагав ірландському письменнику Лайаму О'Флагерті.
Його п'єсі «Breaking Point» не дали ліцензію на драматичну виставу в Лондоні за тогочасною системою цензури (офіс лорда-камергера). Її публікація була дозволена, і в 1907 р. Ґарнетт опублікував п'єсу, яка розглядала неодружену матір разом із відкритим листом до цензора. Лист насправді написав критик Вільям Арчер. Це була лише частина, битва в кампанії, яка велася в той час під керівництвом Бернарда Шоу, щоби звільнити сцену.
Праці
An Imaged World (1894) The Art of Winnifred Matthews (1902) The Breaking Point, a Censured Play. With Preface and a Letter to the Censor (1907) Hogarth (1911) Tolstoy: His Life and Writings (1914) The great war in 1916, a neutral's indictment (1917) with Louis Raemaekers, H. Perry Robinson, and M. B. Huish Turgenev (1917) biography Papa's War and Other Satires (1918) Friday Nights; Literary Criticisms and Appreciations (1922) Letters from W. H. Hudson, 1901—1922 (1923) editor Letters from Joseph Conrad 1895—1924 (1928) editor The trial of Jeanne d' Arc and other plays (1931) Letters from John Galsworthy 1900—1932 (1934) editor Edward Thomas: A selection of letters to Edward Garnett (1981 reprint)
Список літератури
Edward Garnett (1950) H. E. Bates The Garnett Family (1961) Carolyn G. Heilbrun, Edward Garnett; a life in literature (1982) George Jefferson
Примітки
Посилання